Тетяна з Харкова платить за бензин на третину більше, ніж рік тому. Вона про це знає інтуїтивно — але 30 березня це підтвердила й Лондонська біржа ICE Futures: нафта Brent подолала позначку $115,84 за барель, додавши майже 3% за один торговий день.
Показово, що стрибок стався саме в той момент, коли Дональд Трамп заявив, що війна з Іраном може «незабаром закінчитися». Ринок цю риторику проігнорував — і це красномовніше за будь-який коментар аналітиків.
Механізм впливу на Україну прямолінійний. За оцінкою Національного банку, якщо ціни на паливо закріпляться на нинішніх рівнях, їхній прямий внесок у річну інфляцію складе 0,45 відсоткового пункту. Але є ще вторинні ефекти: вартість пального закладається у собівартість кожного товару — від хліба до будматеріалів. НБУ оцінює ці ефекти вдвічі більшими за прямі.
Окремий удар — по торговельному балансі. Україна імпортує нафту, газ і добрива. Що дорожчі ці ресурси на світовому ринку, то більше валюти йде з країни назовні — і то менше лишається на інші потреби, зокрема на відновлення.
Отже, реальний конфлікт тут не між Трампом і Тегераном — а між офіційним оптимізмом і ринковою математикою. Перший говорить про деескалацію, друга закладає в ціни протилежний сценарій.
Питання, яке визначить наступні місяці: чи зміниться ця математика, якщо дипломатичний прогрес у переговорах з Іраном стане не риторикою, а верифікованим фактом із конкретними датами та механізмами контролю?
