Коротко
За повідомленням LIGA.net, RegioJet планує продовжити свій регулярний рейс Прага — Чоп до Ужгорода. Компанія констатує стійкий ріст попиту: 75 000 пасажирів у перший рік і 105 000 у другий — це +40%, сумарно близько 180 000 людей за два сезони.
Чому це має значення для України
У 2025 році Україна проклала 22 км євроколії 1435 мм від Чопа до Ужгорода й розпочала її електрифікацію. Це не лише технічний крок — це пряме під'єднання до залізничної мережі ЄС, яке спрощує логістику, туризм та мобільність трудових і освітніх потоків. Для Закарпаття це — додатковий канал економічної активності та символ швидкої інфраструктурної інтеграції з Європою.
Попит і операційні рішення
Щоб відповісти на збільшений попит, RegioJet уже наростив місткість: влітку 2025 року кількість вагонів у поїзді зросла з трьох до чотирьох, а місць — з 200 до 260; стартова ціна квитка — від 19,6 євро. RegioJet лишається єдиним приватним пасажирським перевізником, який нині виконує регулярні міжнародні рейси до України — сигнал для інвесторів і маркер довіри до нашого ринку перевезень.
Попит на це сполучення стабільно зростає. Ми й надалі інвестуватимемо в розвиток цього маршруту та шукатимемо нові можливості для ще більшого спрощення і розширення сполучення з Україною.
— Радім Янчура, власник RegioJet (повідомлення LIGA.net)
Які технічні та адміністративні перешкоди залишаються
Продовження маршруту — це не лише бажання перевізника. Потрібні завершена електрифікація, сертифікація рухомого складу за європейськими стандартами, узгодження прикордонних процедур та розв'язання логістичних питань на станціях. Ілюстрація — заморожений запуск рейсу Київ–Берлін: RegioJet відклали проєкт через відсутність прогресу в будівництві пересадкового термінала на станції Мостиська II.
Що далі — прогнози та імперативи
Якщо маршрут продовжать до Ужгорода, це підвищить транскордонну мобільність, підтримає туристичний і діловий трафік Закарпаття та дасть додатковий імпульс для інфраструктурних інвестицій. Але для цього треба перетворити декларативні наміри на конкретні кроки: завершити електрифікацію, пришвидшити технічну сертифікацію, узгодити прикордонні процедури й забезпечити комунікацію між українськими та чеськими операторами й регуляторами.
Питання до партнерів і влади: чи буде достатньо політичної та технічної волі, щоб перетворити цей попит у стабільну транспортну лінію, яка працюватиме на економічну відбудову й євроінтеграцію регіону?
