У чому суть новини
Rio Tinto підтвердила переговори щодо купівлі Glencore — угода, яка у разі успіху створить гірничодобувну компанію з ринковою вартістю понад $200 млрд. Обговорюють і часткове об'єднання активів, і повне придбання Glencore через обмін акціями. За британським законодавством Rio Tinto має до 17:00 за лондонським часом 5 лютого або оголосити про твердий намір зробити пропозицію, або відмовитися.
Ринок реагує: акції й передісторія
Після підтвердження переговорів акції Glencore в Лондоні виросли приблизно на 10%, тоді як папери Rio Tinto знизились: інвестори переглядають ризики і потенційні витрати на реструктуризацію. Переговори вже починалися наприкінці 2024 року, але тоді вони зійшли нанівець через розбіжності в оцінках бізнесу та дискусії щодо вугільних активів Glencore.
"Щоб заручитися підтримкою австралійської акціонерної бази, вугілля доведеться продати."
— Джон Аюб, портфельний менеджер, Wilson Asset Management
Чому Rio Tinto робить крок саме зараз
Ключова мотивація — мідь. Світ переходить на електрифікацію й зелену енергетику, а попит на мідь зростає. Поєднання активів дає Rio Tinto доступ до широкого портфеля металів і трейдингових можливостей Glencore, що дозволяє контролювати постачання та маржу.
"Світовий попит на мідь зросте на 50% до 2040 року."
— S&P Global (прогноз)
Що це означає для України
Це не лише глобальна фінансова гра — для України питання стратегічних металів має прямий зв'язок з безпекою й відновленням. Мідь потрібна для електрифікації, відновлення інфраструктури та виробництва елементів оборонних систем. Концентрація видобувних активів може впливати на ціну та доступність сировини для європейських і українських виробників.
Потенційні ризики: більша ринкова сила одного гравця може підвищити ринкову волатильність або зробити ланцюги постачання вразливішими до геополітичного шантажу. Можливості: стабільніший інвестор із сильними трейдинговими можливостями може прискорити інвестиції в нові проєкти та перероблення, що важливо для енергетичної трансформації.
Регуляторні та практичні бар'єри
Навіть за згоди компаній угода має пройти низку регуляторних перевірок у різних юрисдикціях, а також потенційні вимоги щодо відчуження вуглезбагачувальних активів. Це означає, що швидкого та безболісного завершення може не бути — час і умови стануть ключовими.
Що далі
Інвесторам і урядам варто стежити за трьома речами: структуруванням угоди (повне поглинання чи часткові злиття активів), умовами щодо вугілля та регуляторними рішеннями. Для України важливо працювати над диверсифікацією джерел критичних металів і розвитком власних переробних потужностей, щоб зменшити залежність від ринкових потрясінь.
Короткий підсумок: угода може змінити баланс на ринку міді й посилити вплив великих гравців, а значить — вплине і на україньску економіку та потреби у матеріалах для відновлення й оборони. Тепер хід за регуляторами та інвесторами: чи перетворяться заяви в підписані контракти — і за якими умовами?
