У березні 2026 року закрилися три шахти в Луганській області: «Червоний партизан» у Вознесенівці, «Довжанська-Капітальна» та імені Свердлова в Довжанську. Гірники не отримали зарплату ні за грудень 2025-го, ні за відпрацьовані місяці 2026-го.
«Людей просто викинули на вулицю»
— шахтар «Червоного партизана» Анатолій, як цитує The Moscow Times
У січні керівництво ще повідомляло про «скорочення з метою оптимізації структури». У березні підприємства просто зачинилися. Незабаром їхній оператор — ростовське ТОВ «Торговий дім «Донські вугілля» — ініціював власне банкрутство. Загальна сума вимог до компанії на початок 2026 року досягла майже 2 мільярдів рублів.
Як це починалося: оренда з умовами, яких ніхто не виконав
У лютому 2024 року окупаційна адміністрація передала «Донським вугіллям» п'ять шахт Луганської області в оренду — з правом викупу через п'ять років за умови інвестування щонайменше 40 млрд рублів у виробництво. Пізніше в оренду додали ще п'ять шахт. У серпні того ж року 90% компанії перейшли до колишнього віцепрем'єра уряду Астраханської області Олега Князєва, який незабаром подав у відставку.
Ще до закриття шахт луганська ОВА фіксувала демонтаж обладнання на «Червоному партизані» та «Довжанській-Капітальній»: все, що можна було вирізати, вивозили до Росії. Тобто «інвестор» діяв рівно навпаки — не вкладав, а виймав.
Чому ринок не врятує
За словами енергетичного експерта Омельченка, донбаське вугілля навіть до окупації було переважно збитковим — рентабельних шахт були одиниці. Зараз ситуація гірша: російське вугілля перебуває під санкціями ЄС, Китай скорочує його імпорт, а собівартість підземного видобутку на Донбасі значно вища, ніж у Кузбасі, де вугілля добувають відкритим способом.
За даними дослідників, з початку повномасштабного вторгнення кількість працюючих шахт на окупованих територіях Донецької та Луганської областей скоротилася з 114 до приблизно 15. Разом із шахтами зникають коксохімія, металургія, хімічна промисловість — весь технологічний ланцюжок, що будувався десятиліттями.
- Авдіївський коксохімічний завод — зруйнований під час боїв 2022–2024 років
- Металургійні заводи Маріуполя — зупинені або знищені
- Хімічний завод «Азот» у Сєверодонецьку — виведений з ладу
Закриття трьох шахт у Довжанську — не аварія і не наслідок бойових дій. Це результат схеми: передати актив лояльній фірмі, дозволити вивезти обладнання, після чого оголосити банкрутство і залишити людей без виплат.
Якщо окупаційна адміністрація і далі передаватиме шахти за тією ж моделлю — без реального контролю над інвестиційними зобов'язаннями — питання не в тому, чи закриються наступні підприємства, а в тому, скільки гірників знову опиняться без зарплати до моменту, коли це стане публічним.
