Коли у травні 2025 року Ормузька протока фактично закрилася для комерційного судноплавства, Саудівська Аравія розіграла карту, яку зберігала ще з 1980-х: нафтопровід «Схід – Захід», відомий як Petroline. 1 200 кілометрів труб крізь пустелю — від нафтових родовищ Перської затоки до порту Янбу на березі Червоного моря. Саме цю інфраструктуру в середу вразив дрон.
Що саме атакували і чому це важливо
Petroline — не резервна артерія, а головний рятівний клапан. Королівство довело прокачування через трубопровід до повної потужності: близько 5 мільйонів барелів на добу — приблизно 70% від довоєнних обсягів експорту. За даними Energy News Beat, Aramco переспрямувала масштабні обсяги Arab Light та Extra Light з родовищ Абкайк через 1 200 кілометрів пустелі до Янбу, а CEO Амін Нассер підтвердив, що трубопровід вийде на механічну межу «найближчими днями».
За даними Financial Times, удар по насосній станції стався приблизно о 13:00 за місцевим часом у середу. Масштаби пошкоджень наразі оцінюються. При цьому, за підтвердженням судноплавного агента і трейдера, навантаження у порту Янбу в середу тривало без перерв.
Геометрія вразливості
Трубопровід вирішує «саудівську проблему» — але лише її. Максимальна обхідна потужність Саудівської Аравії — близько 5 млн барелів на добу — компенсує приблизно 25% від загального довоєнного потоку через протоку. Решта 75%, включаючи іракські, кувейтські, емірацькі обсяги, не мають жодного альтернативного маршруту.
Але навіть ці 5 мільйонів барелів мають ахіллесову п'яту: нафта, що прибуває до Янбу, мусить іти Червоним морем. А Червоне море — це зона дії хуситів.
«Ми перебуваємо в повній бойовій готовності з усіма опціями. Деталі щодо визначення нульового часу залишаються за керівництвом»
— представник хуситів Reuters, після оголошення перемир'я США–Іран
Ймовірна роль хуситів двояка і ставки надвисокі: відновлення атак на судноплавство через Баб-ель-Мандебську протоку прямо загрожуватиме тому самому обхідному маршруту, на який тепер покладається Саудівська Аравія.
Час удару — не випадковість
Атака відбулася через кілька годин після оголошення двотижневого перемир'я між США та Іраном. Удари також досягли узбережжя Червоного моря: дрон вразив нафтопереробний завод SAMREF у Янбу. Хто стоїть за ударом по Petroline — офіційно не встановлено. Але хустити у 2019 році вже атакували саме ці насосні станції: тоді удари примусили до тимчасового закриття трубопроводу, збудованого спеціально для обходу Ормузу.
Ідея удару під час перемир'я — не нова тактика. Це спосіб зафіксувати позицію, не ескалуючи офіційно: завдати шкоди інфраструктурі, поки дипломати фотографуються на тлі рукостискань.
Що далі
Якщо пошкодження насосної станції виявиться мінімальним — ринки це проковтнуть. Але якщо серія атак на Petroline триватиме, а хусити паралельно заблокують Баб-ель-Мандеб, світ опиниться перед сценарієм, де закриті одночасно обидва виходи з Перської затоки — і жодного резервного маршруту для 15 мільйонів барелів на добу не існуватиме.
Реальне питання не в тому, хто завдав удару в середу. А в тому, чи витримає двотижневе перемир'я тиск тих, хто зацікавлений у тому, щоб Petroline так і не став надійною альтернативою Ормузу.
