Чому це важливо зараз
За підсумками п'ятирічки 2021–2025 років Україна втретє поспіль стала найбільшим у світі імпортером основних видів озброєнь за даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI). Цей результат — не лише статистика: він відображає масштаб зовнішньої підтримки, залежність від неї та нові виклики для планування оборони.
Що кажуть дані SIPRI
"Україна була найбільшим отримувачем основних видів озброєнь у Європі (і у світі) із часткою 9,7% від загального обсягу світового імпорту зброї. Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році щонайменше 36 держав постачали Україні основні види озброєнь".
— SIPRI, звіт 2021–2025
Із загального обсягу постачань трьома найбільшими постачальниками для України були США (41%), Німеччина (14%) та Польща (9,4%). Разом п'ять найбільших імпортерів — Україна, Індія, Саудівська Аравія, Катар і Пакистан — отримали 35% світового імпорту озброєнь у цей період.
Чому обсяги впали в 2025 році
У 2025 році постачання в Україну були значно нижчими, ніж у 2023–2024 роках. SIPRI пояснює це, передусім, скороченням військової допомоги з боку США — критичного джерела великої кількості систем. Водночас частина підтримки продовжувалася через механізми транзиту й перерахунку постачань.
Наприклад, принаймні 25 держав погодилися закупити у США системи для подальшої передачі Україні в межах механізму PURL. SIPRI зараховує ці передачі до експорту озброєнь США, хоча фактичними донорами часто були Норвегія, Нідерланди та Німеччина — це підкреслює, наскільки складною стала ланцюжок постачань.
Геополітика постачань: хто виграв, хто втратив
У глобальній структурі експорту США забезпечили близько 42% усіх міжнародних постачань у 2021–2025 роках; головним отримувачем американської зброї в цілому була Саудівська Аравія. Франція посіла друге місце серед експортерів (9,8%), Німеччина випередила Китай і стала четвертим найбільшим експортером (5,7%) — частина її постачань була передана як допомога Україні.
Росія стала єдиним серед десяти найбільших постачальників, чий експорт скоротився — з 21% у 2016–2020 роках до 6,8% у 2021–2025 роках, що має довгострокові наслідки для її оборонно-промислового впливу за кордоном.
Український ОПК і повернення на ринок
Паралельно з імпортом, українська оборонна промисловість значно розвинулась за цих років. За даними звіту й публічних джерел, окремі сегменти ОПК перевищили фінансові спроможності держави, і вже в лютому 2026 року Україна в обмеженому режимі повернулася на ринок постачальників зброї як експортер. Це важливий сигнал: країна не тільки отримує допомогу, а й нарощує спроможності, які можна монетизувати та інтегрувати в логістику союзу.
Ризики та нагадування
Попри сумарну підтримку, залишається кілька критичних ризиків: волатильність політики основних донорів, складні логістичні ланцюги передачі (PURL), а також питання контролю за експортом окремих систем, зокрема безпілотників. Експертне середовище звертає увагу на необхідність чіткої державної політики щодо експорту, щоб мінімізувати репутаційні та безпекові ризики.
Висновок — що далі
Статус найбільшого імпортера озброєнь підтверджує: захист України залишається колективною справою, де роль партнерів вирішальна. Але це також сигнал — потрібна стратегія переходу від зовнішньої залежності до системної стійкості, що поєднає міжнародну допомогу, розвиток ОПК і прозорі механізми контролю. Тепер питання за тими, хто постачає: чи перетворять поточну підтримку на довгострокову, передбачувану систему забезпечення фронту?
