Європейські партнери інвестують у українські дрони: €800 млн і масштабна кооперація з Данією, Фінляндією та Латвією

Чотири українські виробники підписали рамкові угоди в межах ініціативи Build with Ukraine — це не поодинокі контракти, а сигнал про перехід до серійного виробництва й посилену оборонну промисловість.

34
Поділиться:
Фото: Українська рада зброярів

Тихі домовленості з відчутними наслідками

24 лютого Culver Aerospace, Tencore, Remtecnology та Terminal Autonomy Ukraine уклали пакет партнерських документів із компаніями з Данії, Фінляндії та Латвії у межах моделі Build with Ukraine. Офіційно про це повідомила Українська рада зброярів. Для читача важливо розуміти: ці документи — не тільки декларації намірів, а інструмент переходу від одиничних проєктів до промислового масштабування.

"Домовленості охоплюють кооперацію у виробництві безпілотних систем і наземної робототехніки. Частина документів фіксує початковий рівень взаємодії, інші визначають рамку подальших кроків та плани виробничих програм"

— Українська рада зброярів

Що саме підписали

Culver Aerospace — Copenhagen Global (Данія): виробнича кооперація у сфері безпілотних літальних апаратів у межах п’ятирічної програми. Фокус — на далекобійних ударних БпЛА (до 2 500 км) та ударних системах середньої дальності (до 400 км).

Tencore — INSTA (Фінляндія): кооперація щодо наземної роботизованої платформи TerMIT та виробництва наземних роботів для України.

Remtecnology — New Paakkola (Фінляндія): плани створити СП для серійного виробництва тактичної багатофункційної платформи LEGIT — орієнтиром називають близько 1 500 одиниць у найближчій перспективі.

Terminal Autonomy Ukraine — SIA Baltic Forces (Латвія): рамкова угода на співпрацю в безпілотних системах і ракетних рішеннях, зокрема щодо крилатих ракет і систем ППО.

Чому це важливо для безпеки і економіки

За оцінкою Ради зброярів, загальна сума домовленостей — близько €800 млн. Це не лише гроші — це масштабна індустріальна кооперація, яка підсилює логістику, ланцюги постачання та робочі місця в Україні й у партнерських державах.

Поява таких угод стала можливою після відкриття Україною контрольованого експорту військових товарів: Державна комісія отримала близько 40 заявок і схвалила більшість. У контексті глобального попиту — SIPRI фіксував, що у 2023–2024 роках Україна була одним із найбільших імпортерів озброєнь — ці нові виробничі зв’язки допомагають перетворити цей попит на власну пропозицію.

Це також логічне продовження останніх кроків: 13 лютого розпочали спільне виробництво дронів з Німеччиною, а 25 лютого у Великій Британії відкрили перший український оборонний завод. Усі ці кроки разом створюють умови для масштабної індустріалізації оборонного виробництва.

Що далі і на що звертати увагу

Рамкові угоди — початок, а не фініш. Потрібні інвестиції в сертифікацію, стандарти якості, логістику і гарантії снабження комплектуючими. Також важливі прозорі комерційні контракти, організація післяпродажного сервісу та навчання персоналу.

Аналітики та представники галузі звертають увагу, що успіх залежатиме від двох факторів: швидкості втілення технічних програм і готовності європейських партнерів трансформувати політичну підтримку у довгострокові контракти.

Висновок

Ці угоди — не красива ілюстрація співпраці, а практичний крок до відновлення і модернізації української оборонки. Тепер хід за партнерами: декларації мають перетворитися на підписані контракти й конкретні серійні поставки, які підсилять і безпеку, і економіку країни.

Новини світу

Спорт

Одна з двох золотих нагород 20‑річної Аліси Лю була пошкоджена під час святкування та повернута організаторам. Це не просто неприємність — інцидент піднімає питання якості й безпеки нагород на Іграх-2026.

56 хвилин тому
Політика

У Римі офіційно нагадали, що повномасштабне вторгнення 2022 року порушило олімпійське перемир’я. Чому рішення МПК відновити символіку Росії та Білорусі стало тригером для дипломатичного тиску — коротко й з фактами.

59 хвилин тому