13 липня Рада ЄС ухвалила рішення: €120 млн із Європейського фонду миру (ЄФМ) підуть на систему протиповітряної оборони середньої дальності для Збройних сил Молдови. Це рекордна разова виплата через цей механізм — більша, ніж будь-яка інша країна отримувала з ЄФМ, крім України.
Цифра в контексті
ВВП Молдови у 2025 році становив близько $20 млрд. Власні витрати на оборону — 0,65% ВВП, тобто приблизно $130 млн на рік. Один цей пакет майже дорівнює річному оборонному бюджету країни. За даними globalmilitary.net, військова стратегія Молдови на 2025–2035 роки передбачає поступове нарощування витрат до 1,5% ВВП — але поки що саме ЄФМ фактично закриває розрив між амбіціями та можливостями.
Загальна підтримка Молдови через ЄФМ з 2021 року з урахуванням нового пакету досягла €317 млн. Попередній транш — €20 млн на ППО — надійшов у квітні 2025 року.
Звідки взявся цей пакет
7–8 травня 2026 року голова зовнішньополітичної служби ЄС Кая Каллас приїхала до Кишинева. На пресконференції вона анонсувала пропозицію подвоїти річну підтримку:
«Я запропоную державам-членам подвоїти щорічне фінансування — додатково €120 млн. Це буде найбільша допомога, яка будь-коли надавалася через цей механізм, крім України».
Кая Каллас, травень 2026
Рада ЄС проголосувала за це 13 липня — менш ніж за два місяці після візиту. Швидкість прийняття рішення відображає, наскільки серйозно Брюссель сприймає безпекову ситуацію навколо Молдови.
Чому саме ППО середньої дальності
Молдова — нейтральна держава з конституційним забороном на членство у військових альянсах. Але нейтральний статус не захищав її повітряний простір: як фіксує Small Wars Journal, Росія регулярно використовувала молдовський коридор для запуску ракет і дронів у бік України. У червні 2025 року Кишинів запропонував закон про безпеку повітряного простору — де-факто визнання проблеми.
Нова допомога доповнює вже поставлене обладнання. У грудні 2025 року Молдова отримала французький радар Thales GM200 — активна 3D система з дальністю виявлення до 250 км. У 2026 році розгортається пасивний радар ERA чеського виробництва. Система середньої дальності стане наступним рівнем — перехватом, а не лише виявленням.
Окремий чинник — Придністров'я. За даними Київського поштаря з посиланням на ГУР, Росія нарощує там мобілізацію резервістів, виробництво дронів і розвідувальні операції. За оцінкою аналітиків CISES, це підвищує ризики одночасно для Молдови і для України.
Що залишається поза рамкою рішення
ЄФМ — механізм внесків 27 держав-членів, не бюджетне фінансування ЄС. Тобто гроші реальні, але залежать від консенсусу країн. Як зазначає Kyiv Independent, поки незрозуміло, чи буде запропоновано ще один транш для Молдови у другій половині 2026 року — Каллас говорила про €120 млн на рік, тоді як липневий пакет закриває переважну більшість цієї суми одним рішенням.
Конкретна система ППО середньої дальності офіційно не названа. Вибір постачальника — окрема процедура з тендером — визначить, чи отримає Молдова щось на кшталт NASAMS, IRIS-T SL або іншого рішення, і скільки часу займе розгортання.
Якщо ЄС справді має намір виділяти €120 млн щороку — наступний транш має з'явитися до кінця 2026 року. Його відсутність означатиме, що липневе рішення було разовим жестом, а не системною зміною підходу до безпеки Молдови.
