Зміни до державного бюджету, ухвалені Верховною Радою, дозволять спрямувати майже 600 млн грн на безпечне функціонування Чорнобильської АЕС та зони відчуження. За словами першого віцепрем'єра — міністра енергетики Дениса Шмигаля, 525 млн грн підуть на підтримку блоків станції та об'єкта «Укриття», ще понад 72 млн грн — на екологічний моніторинг зони відчуження та протипожежні заходи.
Що ці гроші покривають — і чого не покривають
600 млн грн — це приблизно 14 млн євро за поточним курсом. Для порівняння: після удару російського дрона «Герань-2» у лютому 2025 року по захисному конфайнменту (New Safe Confinement) первинна оцінка збитків становить щонайменше €500 млн. Тобто українські бюджетні кошти покривають менше 3% від вартості лише відновлення купола.
«Конфайнмент втратив свої первинні функції безпеки, включно з ізоляційною здатністю»
— директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі після інспекції у грудні 2024 року
Структурних пошкоджень несучих конструкцій купола МАГАТЕ не виявило, однак комплексне відновлення визнано необхідним — без нього 100-річний розрахунковий ресурс споруди опиниться під загрозою через корозію.
Хто і на яких умовах фінансує відновлення
Координацію міжнародного фінансування взяв на себе Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який ще з 1990-х є головним донором чорнобильських проектів. Повна вартість відновлення конфайнменту до стандартів 2030 року оцінюється в €500 млн — саме цю цифру у березні назвав міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро після зустрічі G7. США вже оголосили про виділення $100 млн як перший внесок. ЄБРР готує перший транш, однак терміни його надання поки не оголошені.
- Удар дрона 14 лютого 2025 року пошкодив зовнішнє й внутрішнє облицювання купола та знищив ізоляційний шар.
- Безпосередньої радіаційної загрози немає — найглибший шар конструкції не було пробито.
- Без повного відновлення до 2030 року корозія може підірвати довгострокову ізоляцію четвертого реактора.
Операційна реальність: станція без електростанції
ЧАЕС не виробляє електроенергію з 2000 року, однак потребує постійного персоналу та фінансування — для охолодження відпрацьованого ядерного палива, моніторингу радіаційного фону та обслуговування інфраструктури. Саме це й покривають 525 млн грн із нового бюджетного рішення: зарплати, технічне обслуговування, операційні витрати. Це не «відбудова» — це щоденна ціна утримання об'єкта, який людство не може просто зачинити на замок.
Якщо ЄБРР не затвердить перший транш на відновлення конфайнменту до кінця 2025 року, Україна опиниться перед вибором: латати купол коштом і без того дефіцитного бюджету або погодитися з тим, що споруда, побудована за €1,5 млрд міжнародних коштів, деградуватиме швидше від розрахункового графіку.
