Що сталося
Державне бюро розслідувань оголосило про підозру колишній начальниці юридичного управління одного зі збанкрутілих харківських банків. Слідство вважає, що вона причетна до незаконного виведення з власності банку нерухомого майна на понад 200 млн грн. Суд обрав арешт з альтернативою у вигляді застави — 25 млн грн.
Як, на думку слідства, діяла схема
"Для реалізації оборудки посадовиця залучила афілійовану до власника банку юридичну особу, на яку переоформили нерухомість. Представником цієї компанії виступала інша службова особа банку, яка діяла під керівництвом екскерівниці юридичного управління"
— Пресслужба Державного бюро розслідувань
Підозра вручена за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу — розтрата майна в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Контекст і наслідки
На перший погляд — це кримінальна справа проти конкретної посадовиці. Але є ширший політичний та економічний вимір: відчутні корупційні схеми у фінсекторі підривають довіру клієнтів і інвесторів, ускладнюють відновлення банків після воєнної кризи та можуть зменшувати ресурси, які могли б бути доступні для економічної стабілізації і навіть непрямо для підтримки обороноздатності країни.
Рамка правоохоронної реакції
Ця справа не поодинока. Правоохоронці вказують на низку паралельних розслідувань, спрямованих на блокування корупційних механізмів у постачанні для державних структур:
- заблоковано схему з постачання продуктів для бойових підрозділів Збройних Сил у Дніпропетровській області;
- 3 лютого ДБР повідомило про підозру директорці підприємства, що постачало ДСНС Вінницької області неякісні захисні костюми.
Що далі
Тепер справу мають довести в суді: відчутний результат розслідування — це не лише вирок, а й фактичне повернення активів і притягнення до відповідальності всіх причетних. Для суспільства та бізнесу важливо, щоб розслідування не стало лише декларацією, а перетворилося на механізм відновлення справедливості й довіри.
Питання для контролю: чи вдасться повернути виведені активи, і чи призведе це до системних змін у банківській практиці, щоб захистити ресурси України під час війни та після неї?
