КНДР могла заробити до $14,4 млрд на війні Росії проти України — що це означає для безпеки

Звіт Institute for National Security Strategy і супутникові дані вказують: Пхеньян продає війська та озброєння Москві. Це підриває ефективність санкцій і має прямі наслідки для фронту й міжнародної політики.

872
Поділиться:
Північна Корея вшановує солдатів, які повернулися з російської бази "Курськ" (Фото KCNA, опубліковане EPA у грудні 2025 року)

Що стверджує звіт

За даними південнокорейського агентства Yonhap та дослідження Institute for National Security Strategy, Північна Корея могла отримати від $7,67 млрд до $14,4 млрд у твердій валюті в період із серпня 2023 року до грудня 2025 року від постачання озброєнь та відправлення своїх військ для підтримки зусиль Росії в Україні.

Зокрема, у звіті йдеться, що Пхеньян чотири рази відправляв контингенти з жовтня 2024 року, загалом понад 20 000 солдатів. Прямі доходи від розгортання військ оцінені приблизно у $620 млн, а потенційний щорічний притік від таких розгортань — близько $560 млн за умови подовження практики.

"Якщо Північна Корея отримає повну оплату за відправлення військ та експорт озброєнь, ключовий економічний ефект санкцій, який полягає у скороченні доходів у твердій валюті, буде підірвано."

— Institute for National Security Strategy

Автори підкреслюють, що оцінки базуються на відкритих джерелах і супутникових знімках; водночас експерти попереджають, що фактично Пхеньян міг отримати лише частину від прогнозованих сум — від 4% до 19,6%.

Чому це важливо для України

Ця інформація має три ключові наслідки для нашої безпеки та міжнародної політики:

  • Підрив санкційного тиску. Якщо Москва купує війська та технології за тверду валюту, ефект міжнародних обмежень знижується — бюджети та ланцюги постачання знаходять альтернативні джерела фінансування.
  • Ескалація на полі бою. Додаткові людські та матеріальні ресурси для РФ можуть посилити тиск на конкретні напрямки фронту, що змінює оперативний баланс.
  • Регуляторний ризик для партнерів. Синоніми численних транзакцій і «сірі» канали постачань створюють ризик обходу контролю за експортом і фінансами, що вимагає від союзників посилити моніторинг.

Наслідки та сценарії

Аналіз дає основні сценарії розвитку подій, які мають значення для прийняття рішень:

  • Найгірший: Москва налагоджує стабільні платіжні канали, а Пхеньян масштабно постачає зброю й особовий склад — санкційний тиск значно знижується.
  • Помірний: Пхеньян отримує фрагмент виплат і постачає вразливі компоненти; частина поставок виявляється супутниковими та розвідданими — партнери частково перекривають маршрути.
  • Найкращий: міжнародне співтовариство оперативно закриває лазівки, підвищує контроль торговельних потоків і посилює відповідальність посередників — тиск на РФ відновлюється.

Що може і повинні зробити партнери

Експертне середовище звертає увагу на кілька практичних кроків: посилити фінансовий контроль і санкційні механізми, розширити моніторинг морських і повітряних маршрутів постачання, а також оперативно публікувати доказову базу для дипломатичного тиску. Для України важливо домагатися, щоб декларації партнерів перетворювалися на конкретні кроки, а не залишалися у сфері риторики.

Короткий висновок

Дані про мільярдні надходження до Пхеньяна — це не лише статистика: це сигнал про те, що економічна підтримка Росії може приходити з несподіваних джерел і підривати ефективність санкцій. Тепер хід за партнерами — від оперативного розвідувального супроводу до чіткого санкційного реагування. Питання не лише в тому, чи фіксуємо ми факти, а в тому, як швидко і скоординовано на них відповімо.

Новини світу

Політика

Французька дипломатія в кращих традиціях короля-Сонце: під час саміту G7 Макрон нагадав Трампу, що незалежність США 250 років тому врятувала саме Франція — і зробив це велично, у золоті Версаля.

2 дні тому
Культура

Пошкоджено майже 4500 об'єктів — від сільських клубів до пам'яток ЮНЕСКО. Міністерка культури Бережна вперше публічно назвала непрямі збитки: вони у шість разів перевищують прямі.

4 дні тому
Війна

Організація верифікувала понад 340 пошкоджених об'єктів культурної спадщини України, але в офіційних формулюваннях не називає виконавця атак. Міністерка культури Бережна вимагає змінити цю практику — і за нею стоїть ціла дипломатична логіка.

4 дні тому