Аналітичні довідки Бюро економічної безпеки можуть бути підставою для початку досудового розслідування, однак самі по собі вони не є доказами вчинення злочину. Питання викликає не існування такого механізму, а те, що на практиці він застосовується для тиску на бізнес — таку думку в коментарі УНН висловив адвокат Олег Шрам.
Підстава — не доказ
Ідея створення аналітичного підрозділу БЕБ передбачала, що його працівники аналізуватимуть інформацію та виявлятимуть ознаки економічних злочинів, маючи доступ до державних баз даних. Але, за словами Шрама, принципово розрізняти підставу для початку розслідування і доказ вини.
Сам по собі аналітичний продукт не є і не може бути доказом будь-чого. Тобто це лише підстава для початку кримінального провадження
Найбільші ризики, вважає адвокат, виникають не через саму законодавчу модель, а через зловживання під час її застосування.
Питання, як воно використовується і наскільки вони законно це роблять. Дуже багато питань, коли пишуть у довідці те, що їм потрібно, або наскільки об'єктивні ці довідки і це використовується як підстава
Ключове запитання Шрама — до добросовісності самого БЕБ.
У мене є питання до БЕБ щодо того, наскільки вони добросовісно, доброчесно, сумлінно і відповідно до мети та завдань, які були закладені як ідея, використовують надані їм повноваження. Чи є в цьому випадку елементи зловживання, використання цього механізму для того, щоб безпідставно розпочати кримінальне провадження, ініціювати втручання у законну господарську діяльність або переслідувати якусь іншу мету
Будь-яку норму закону, наголошує адвокат, можна прописати правильно, але застосовувати її для досягнення протиправної мети або прикриття протиправної діяльності — тому важливо розділяти законність ідеї і законність її реалізації.
Висновки "під копірку" проти п'яти авіакомпаній
Прикладом кримінального переслідування на основі аналітичних довідок є низка українських авіакомпаній. БЕБ розслідує справи щонайменше проти п'яти перевізників — МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", Н3Operations та "Скайлайн" — через начебто несплату додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як "обладнання".
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда ДПС опублікувала статтю з пропозицією оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів як роялті. Документи, схожі між собою, ніби написані "під копірку", лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Опитані УНН юристи звертають увагу, що слідчі при цьому ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою договори мають пріоритет над національним законодавством і визначають, у якій державі та за якою ставкою оподатковується дохід нерезидента. Автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції — щонайменше спірне рішення.
Українське податкове законодавство щодо оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. За даними ДПС, авіакомпанії проходили податкові перевірки, і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення при оподаткуванні лізингу — решта перевірок порушень не виявила.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
— зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Відсутність системних порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи, вважаючи, що авіакомпанії не сплатили 15% роялті за останні сім років. Орендою повітряних судів користуються близько 40 перевізників, тож список компаній під претензіями може розширитися в будь-який момент — під ударом опиняється вся галузь цивільної авіації.
Представники авіагалузі вже публічно заявляли про тиск з боку БЕБ і попереджали, що кримінальні провадження та спроби донарахувати податки за сім років можуть остаточно добити компанії, які пережили закриття неба та релокацію через повномасштабну війну.
Формально аналітична довідка — законна підстава для розслідування, але не доказ вини і не заміна повноцінного слідства. Проблема виникає тоді, коли однакові за змістом висновки стають основою для кримінального переслідування бізнесу попри відсутність усталеної податкової практики, результати перевірок ДПС і положення міжнародних конвенцій. Питання відкрите: чи готове БЕБ переглянути практику застосування аналітичних довідок до того, як під слідство потрапить решта авіаперевізників країни?
