Лист на два аркуші — і за ним 17 місяців мовчання. Сенаторка Елізабет Воррен, провідна демократка банківського комітету Сенату, та сенатор Крістофер Кунс у середу офіційно запитали в держсекретаря Марко Рубіо й міністра фінансів Скотта Бессента: чому адміністрація Дональда Трампа призупинила регулярні санкції проти компаній і банків, які допомагають росії обходити обмеження, запроваджені через війну проти України.
Це не риторичне питання. За даними сенаторів, адміністрація призупинила регулярні, цілеспрямовані контрсанкції проти обходу обмежень росією на 17 місяців
. Востаннє серйозний удар по росії наносили в жовтні 2025 року, коли Мінфін США ввів обмеження проти нафтових компаній "роснефть" і "лукойл". Сенатори вважають ці санкції винятком, а не поверненням до системної роботи, і наголошують, що санкції проти "роснефти" й "лукойла" були одноразовою дією, і росія легко їх уникає.Декларація без дедлайну
У лютому Бессент публічно пояснив паузу перед Конгресом: адміністрація хотіла "побачити, куди зайдуть мирні переговори", перш ніж відновлювати частину контрсанкцій проти обходу обмежень
. Проблема цього аргументу очевидна навіть у власних словах адміністрації: та ж команда паралельно запроваджувала санкції проти Ірану та Куби саме під час переговорів із цими країнами. Тобто "чекати на переговори" — не універсальний принцип, а вибіркове рішення щодо конкретно росії.А переговорів, на які нібито чекали, у якийсь момент просто не було. Сенатори цитують самого Рубіо, який у травні заявив, що мирні переговори між росією та Україною не були плідними, і на той момент таких переговорів не відбувалося взагалі
. Пауза в санкціях тим часом тривала — умова "почекати на прогрес" перетворилася на постійний режим без жодного механізму перегляду.Масштаб розриву
Щоб зрозуміти різницю темпів, достатньо цифр із самого листа. Від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року до січня 2025 року, коли Трамп вдруге став президентом, США наклали 111 пакетів санкцій проти росії
. Після цього — по суті один суттєвий пакет за півтора року. Санкційний тиск не просто сповільнився, він практично зупинився саме тоді, коли переговорний процес, за офіційним визнанням держсекретаря, зайшов у глухий кут.Реакція сторін: посилання без пояснення
Коли Reuters звернулося за коментарем, відомства відповіли по-різному, але однаково без конкретики. Речник Мінфіну США просто нагадав про санкції проти нафтових гігантів і заявив, що адміністрація діятиме в інтересах національної безпеки США та мирного врегулювання. Речник Держдепу висловився ще стриманіше — департамент наразі не розглядає нових санкційних дій. Жодного пояснення механізму: за якими критеріями пауза буде знята, хто ухвалює це рішення і чи існує дедлайн взагалі.
Саме цю прогалину сенатори намагаються закрити формальним запитом. Вони вимагають відповіді до 28 серпня на пряме питання: якщо паузу пояснювали переговорами, а переговори зайшли в глухий кут кілька місяців тому, чому регулярні санкції досі не відновлено, щоб повернути США важіль впливу на справедливий мир в Україні.
Паралельний трек у Сенаті — і своя пастка
Формальний тиск через листи — не єдиний інструмент. Цього місяця Сенат ухвалив нове законодавство про санкції проти росії. Але його доля залишається невизначеною: і демократи, і частина республіканців стурбовані тим, що документ у поточному вигляді може дати Трампу нові повноваження запроваджувати мита проти союзників США — включно з Японією та окремими європейськими країнами. Тобто інструмент, задуманий як тиск на москву, ризикує перетворитися на інструмент тиску на власних партнерів — і це вже питання не до росії, а до архітектури самого закону.
Лист сенаторів фіксує розрив між словами й діями адміністрації, але не має юридичної сили змусити Держдеп чи Мінфін щось зробити. Відповідь 28 серпня — і те, чи буде вона змістовною, а не відсилкою до жовтневих санкцій, — покаже, чи залишається пауза політичним рішенням, чи вже перетворилася на постійну відмову від інструменту тиску.
