Що відомо
За даними Reuters, адміністрація Дональда Трампа обговорює варіант одноразових виплат жителям Гренландії — від $10 000 до $100 000 на людину — щоб схилити острови від Данії до більшої інтеграції з США або навіть до окремого статусу під американським патронатом. Населення Гренландії становить близько 57 000 людей — за $100 000 на людину загальна сума могла б сягнути майже $6 млрд.
Які механізми розглядають
Серед варіантів — прямі виплати для впливу на громадську думку або використання інструменту, подібного до Compact of Free Association (COFA), який США укладали з кількома острівними державами у Тихому океані. COFA передбачає широку економічну та військову підтримку в обмін на особливі умови розміщення військ і преференційну торгівлю.
"Трамп та його помічники з національної безпеки розглядають, як могла б виглядати потенційна купівля"
— Керолайн Лівітт, прессекретарка Білого дому (цитата за Reuters)
Чому це важливо: безпека, ресурси, прецедент
Ініціатива виходить за рамки простих фінансових стимулів. Гренландія — стратегічно важливий регіон: арктичні маршрути, близькість до Північної Америки та потенційні корисні копалини роблять її інтересом для великих держав. Аналітики звертають увагу, що США можуть прагнути закріпити військову присутність або перешкодити доступу інших акторів до регіону.
Водночас мова йде про принципи міжнародного права й суверенітету. Прямі виплати населенню як інструмент купівлі прихильності створюють небезпечний прецедент, що підриває норми, які захищають територіальну цілісність і політичну незалежність.
Що кажуть гренландці та міжнародні реакції
Опитування свідчать: більшість гренландців прагне більшої самостійності, але не бажає автоматично ставати частиною США. Також у Копенгагені та в офіційних представництвах Гренландії і Данії дали зрозуміти, що питання непросте і примусово його не вирішити. Reuters повідомляє, що представники Білого дому відсилали журналістів до прессекретарки та сенатора Марко Рубіо, який планує обговорити тему з данським колегою.
Які шанси на реалізацію і що далі
Практична реалізація таких планів стикається з кількома бар’єрами: права Данії на територію, політична воля самих гренландців і міжнародні наслідки, які можуть спричинити дипломатичну напругу. Крім того, навіть серйозна фінансова пропозиція навряд чи замінить питання ідентичності, економічної взаємозалежності та політичних гарантій.
Висновок
Ініціатива, яку описує Reuters, — це не лише про гроші: це тест на межі геополітичної творчості, який ставить під сумнів усталені норми суверенітету. Для України цей кейс важливий як приклад того, як великі держави можуть пробувати змінити статус територій нестандартними методами — питання, яке вимагає уваги від міжнародної спільноти і від союзників.
Чи перетворяться ці дипломатичні розмови на конкретні кроки — залежить від реакції Копенгагена, позиції гренландців і прагматичних розрахунків Вашингтона. Поки увага прикута до заголовків, справжня робота йде в кулуарах — і для Європи та НАТО це ще один привід уточнити власну арктичну стратегію.
