Деталі затримання
Колишнього народного депутата VIII скликання Руслана Демчака затримали в Німеччині 3 січня 2026 року за запитом Офісу генерального прокурора. Про це повідомила пресслужба ОГП. Затримання відбулося в межах кримінального провадження, яке розслідує Державне бюро розслідувань за процесуального керівництва ОГП.
Що інкримінують
Демчака підозрюють у пособництві маніпулюванню на фондовому ринку та у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 222-1, ч. 3 ст. 209 КК України). За версією слідства, у 2017 році шляхом удаваних операцій з облігаціями внутрішньої державної позики він отримав штучний інвестиційний прибуток понад 20 млн грн, який згодом був легалізований.
«Після завершення процедури екстрадиції обвинувальний акт стосовно колишнього народного депутата буде скеровано до суду для розгляду по суті.»
— Пресслужба Офісу генерального прокурора
Хронологія та процесуальний статус
У серпні 2023 року Демчаку було повідомлено про підозру. У жовтні 2024 року за клопотанням прокуратури суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а через перебування за кордоном його оголосили в міжнародний розшук. У жовтні 2025 року суд надав дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування. Наразі досудове розслідування завершено, матеріали відкриті для ознайомлення захисту.
Контекст: банки та перевірки
Справу супроводжує низка фактів, що додають значення: у 2018 році НАБУ перевіряло Демчака на предмет можливого незаконного збагачення; раніше йому належав Ерде Банк, визнаний неплатоспроможним у 2012 році; у листопаді 2025 року Національний банк визнав неплатоспроможним РВС Банк, який також пов’язували з Демчаком.
Чому це має значення
Ця справа — не лише персональна історія. Розслідування і судовий розгляд можуть вплинути на довіру інвесторів до ринку ОВДП, на репутацію регуляторів і на загальну прозорість ринку державного боргу. Ефективність слідства та прозоре судочинство — ключові елементи для відновлення довіри, яка впливає на вартість запозичень держави і на економічну стабільність.
Процедура екстрадиції в спрощеному порядку може тривати щонайменше три місяці; після її завершення обвинувальний акт буде направлено до суду для розгляду по суті.
Що далі
Наступні кроки — екстрадиція, судовий розгляд і оцінка доказової бази. Це тест для правоохоронної системи: чи зможе вона довести справи високого рівня без політичних впливів і затримок. Якщо так — це буде сигналом для ринку і громадян, що порушення в фінансовому секторі мають наслідки.
Чи перетворяться затримання і кримінальні провадження у системну зміну в управлінні державними фінансами й відповідальності — питання до суду, регуляторів і суспільства.
