Коли навесні 2021 року в Ірпені з'явився Добробат, ніхто не планував, що через рік цей рух стане одним із перших цивільних інструментів відновлення після окупації. Четверта річниця організації — привід подивитися не лише на подяки, а й на цифри.
Від завалів до покрівель: що робили волонтери
Після звільнення Ірпеня навесні 2022 року добровольці Добробату прийшли до міста одними з перших. Розбирали завали, прибирали території шкіл і лікарень, латали дахи там, де ще тижень до того стояли стіни. За словами першого заступника міського голови Ірпеня Олександра Пащинського, за чотири роки волонтери відбудували сотні житлових будинків у громаді.
Але Ірпінь — лише точка старту. Як повідомляє «Рубрика» з посиланням на керівника організації, сьогодні Добробат працює в семи регіонах України і налічує понад 46 тисяч добровольців. Загалом завершено роботи на понад 110 об'єктах, серед яких — багатоквартирні будинки.
Чому волонтери — не тимчасове рішення
Масштаб потреби робить волонтерство структурною, а не благодійною відповіддю. Ще влітку 2023 року в Україні нарахували понад 163 тисячі пошкоджених будинків — загальною площею 87 мільйонів квадратних метрів, або 8,6% усього житлового фонду країни. Ця цифра продовжує зростати: атаки на цивільну інфраструктуру не зупиняються.
«Як правило, українські громади відкриті до співпраці й усіляко сприяють волонтерам. Прикладом вдалої співпраці з місцевою владою можна назвати Ірпінь»
— керівник Добробату, за матеріалом «Рубрики»
Серед партнерів руху — іноземні організації. Зокрема, естонська благодійна організація Mondo долучилася до відновлення житла для багатодітних родин в Ірпені. Це означає, що модель Добробату вже інтегрується в міжнародні донорські ланцюжки — не як разовий проєкт, а як постійний виконавець.
Волонтерство як інфраструктура
46 тисяч людей — це більше, ніж чисельність деяких українських міст. Але 110 завершених об'єктів на тлі 163 тисяч пошкоджених будинків — це менше 0,1% від потреби. Питання не в тому, чи достатньо волонтерів, а в тому, чи є системна координація між волонтерськими мережами, державними програмами відновлення та міжнародними донорами.
Якщо держава і далі розглядає Добробат як доповнення до офіційних програм відновлення, а не як партнера з доступом до фінансування і планування — пропускна здатність руху залишиться обмеженою незалежно від кількості добровольців.
