Що сталося і звідки взялася ця нарада
17 липня президент Володимир Зеленський провів нараду «на польському напрямку» і повідомив про низку конкретних кроків. Серед них — розсекречення всіх архівів Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки щодо трагічних подій ХХ століття на Волині, а також розширення дозволів на пошукові ексгумаційні роботи. Те, що рішення ухвалили саме зараз, не є збігом: це пряма відповідь на найгостріший за останні роки дипломатичний зрив між Київом і Варшавою.
Як відносини дійшли до взаємних орденів і образ
Криза почалася наприкінці травня, коли Зеленський присвоїв елітному підрозділу ССО почесне найменування «Герої УПА». Президент Польщі Кароль Навроцький у відповідь позбавив Зеленського найвищої польської нагороди — ордена Білого Орла, врученого ще 2023 року. Київ відповів жорстко: Зеленський порівняв Навроцького з Віктором Орбаном, а Буданов, Кучма, Ющенко та Порошенко публічно відмовилися від своїх польських нагород.
«Почуття польських жінок та чоловіків щодо злочинів, Волинської трагедії та геноциду не є предметом переговорів»
Кароль Навроцький, після зустрічі із Зеленським на саміті НАТО в Анкарі, 8 липня
На полях Анкарського саміту НАТО 8 липня лідери поговорили понад годину, але Навроцький визнав відкрито: «На цій зустрічі нам не вдалося вирішити історичні питання». Ексгумації та архіви — це те, що залишилося після того, коли символічний рівень виявився тупиком.
Чому саме архіви — і що це означає на практиці
Доступ до документів спецслужб — давня польська вимога. Ще у 2015 році частину радянських архівів розсекретили, але значний масив матеріалів СБУ та СЗР, що стосується 1943–1945 років на Волині, залишався закритим. Польська сторона роками наполягає: без повної картини подій — кількості жертв, командних ланцюжків, карт операцій — будь-яке «примирення» лишається декларацією. Офіційна Варшава говорить про 100 тисяч загиблих поляків, тоді як більшість істориків, зокрема польських, називають цифру від 50 до 70 тисяч; кількість загиблих українців оцінюють від п'яти до понад 20 тисяч.
При цьому рішення Зеленський анонсував без зазначення термінів і без механізму верифікації з польського боку — лише як намір, зафіксований у Telegram.
Ставки вищі за символіку
Польські політики різних сил давали зрозуміти, що не підтримають вступ України до ЄС без вирішення волинського питання. Навроцький ще під час президентської кампанії говорив те саме щодо НАТО. Це перетворює суперечку про події 1943 року на реальний важіль у питанні євроінтеграції — і саме тому Київ рухається назустріч, не чекаючи завершення війни.
- Розсекречення архівів СБУ та СЗР щодо Волині
- Розширення дозволів на пошукові ексгумаційні роботи
- Підготовка системних пропозицій щодо польського напрямку (доручено Сибізі)
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив у кулуарах саміту НАТО: Україна залишається відкритою до дипломатичного треку, попри кризу.
Що далі
Якщо Польща отримає архіви й вони підтвердять масштаби, які Варшава і так декларує, — питання визнання «геноциду» Україною стане ще гострішим. Якщо ж документи покажуть складнішу картину двосторонніх жертв — Навроцькому буде важче утримувати нинішню безкомпромісну позицію. Ключова умова прогресу проста: чи готова Польща розпочати симетричні ексгумації українських жертв польської Армії Крайової — без цього будь-які архіви ризикують стати одностороннім жестом, а не підставою для діалогу.
