27 жовтня в Україні відзначають День української писемності та мови. Соціологічні опитування свідчать, що на 12-му році війни з Росією 96% українців пишаються своєю мовою або ставляться до неї позитивно.
Свято офіційно відзначається з 1997 року. Раніше воно припадало на 9 листопада — день пам’яті преподобного Нестора Літописця. Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар дата змінилася: тепер і День писемності, і день Нестора святкують 27 жовтня.
Нестор Літописець — автор Повісті минулих літ, укладеної на початку XII століття. Літопис поєднує церковнослов’янську мову та живу українську лексику. За словами професора Василя Яременка, у тексті Нестора «немає жодного російського слова, а українська лексика ллється суцільним потоком». Серед слів, що збереглися: хоробрий, володіти, рубати, сказати, створити, знемагати, красти, сором, туга, подружжя, корчага, невіглас, орати, наймит, ніколи, жито, кияни, рілля, свита, зоря.
Українці традиційно перевіряють свої знання мови під час Радіодиктанту національної єдності. Соціологія демонструє, що за час війни статус української мови значно зміцнів:
-
63% розмовляють вдома українською — найвищий показник з 2011 року, ще 27% використовують і українську, і російську.
-
78% вважають українську рідною (у 2015 році було 60%), а ще 13% — українську та російську.
-
58% виступають проти вивчення російської в школах.
-
Стратегічна українізація — найприйнятніша мовна політика для більшості українців, тобто зміцнення української без тиску на використання російської.
-
96% пишаються українською мовою або ставляться до неї позитивно.
-
75,5% вважають українську мовою престижною серед друзів, колег і в навчанні, тоді як російську — лише 6%, а 16% не мають переваг.
Ці цифри свідчать, що війна значно посилила позиції української мови в суспільстві, підвищивши її престиж та впевненість громадян у власній культурній ідентичності.
