Що показав Лувр
Лувр уперше продемонстрував публічно стан корони імператриці Євгенії, пошкодженої під час пограбування 19 жовтня 2025 року. За повідомленням музею і в першому державному звіті, корону вийняли крізь вузький отвір, зроблений шліфувальною машинкою, внаслідок чого каркас зазнав деформацій.
Скільки втрачено — і що врятовано
Ключовий висновок експертів: реликвія зберегла майже повну комплектацію, що робить повну реставрацію технічно можливою. З восьми золотих орлів відсутній лише один; усі 56 смарагдів залишилися на місці; з 1 354 діамантів бракує приблизно десяти дуже дрібних камінців.
Незважаючи на змінену форму каркаса та місцями відбиті декоративні пальмети, діамантово‑смарагдова куля залишилася прикріпленою до оправи — це важливий фактор для кінцевого вигляду виробу.
«Діамантово‑смарагдова куля ціла та досі прикріплена до оправи корони»
— висновок експертів реставраційної групи Лувру
Хто відновлюватиме і як це відбуватиметься
Для реставрації створено дорадчий комітет під головуванням президента Лувру Лоранс де Карс. До складу увійшли історики мистецтва, мінералоги та куратори, а також представники п'яти найстаріших ювелірних домів Франції — Mellerio, Chaumet, Cartier, Boucheron та Van Cleef & Arpels.
За офіційними документами, остаточну реставрацію проведе акредитований фахівець, обраний у конкурсному відборі відповідно до Кодексу спадщини. Оскільки майже всі елементи збережені, робота йтиме не через відтворення, а через консервацію та корекцію форми — це підвищує шанси на повернення корони до виставкового стану без спрощень.
Чому це важливо (і чому це має значення для України)
По‑перше, випадок ілюструє, як сучасні інструменти та організовані дії здатні пошкодити вартісні артефакти, не знищивши їх повністю. По‑друге, ретельна робота реставраторів і підтримка провідних ювелірних домів демонструють, що національна спадщина може бути відновлена — якщо держава й інституції готові інвестувати знання й ресурси.
Для України ця історія резонує особливо гостро: захист музейних колекцій і планування швидких реставраційних заходів — невід’ємна частина культурної безпеки. Інцидент у Луврі — нагадування, що навіть ікони світової спадщини потребують сучасних протоколів охорони та оперативної координації фахівців.
Що далі
Після конкурсного відбору акредитований реставратор розпочне роботу, а результати стануть публічними. Це дає музеям приклад того, як поєднувати технічну майстерність і прозорість процесу — ключові фактори довіри публіки та міжнародної спільноти.
Інцидент у Луврі не лише про корону 1855 року; це про те, як сучасне суспільство цінує і захищає свою історію. Чи зробить висновки світова музейна спільнота — питання відкритого порядку денного.
