Коротко
В Одесі померла Ірина Микитівна Черкаська — заслужена артистка України, багаторічна акторка Одеського академічного українського музично‑драматичного театру імені В. Василька. Джерело повідомлення — офіційна сторінка театру в Facebook; новину також поширив УНН. Театр не уточнює обставин смерті. Прощання відбудеться 21 лютого з 11:00 до 12:00 у фоє Українського театру.
Хто була Ірина Черкаська
Ірина Черкаська народилася в Одесі, а ще в дитинстві родина переїхала до Києва. Вона закінчила акторське відділення Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка‑Карого у 1962 році. Попри запрошення з інших театрів, вона обрала Одеську сцену — що стало визначальною професійною позицією на все життя.
Відомі ролі та художній вклад
Черкаська залишила по собі низку помітних партій у музичних і драматичних виставах, які пам’ятають кілька поколінь глядачів. Серед них — роль циганки Маври у виставі 1981 року «У неділю рано зілля копала», Аделі у «Тев’є‑молочник» (1984), а також ролі Ніни у «Поріг» і Інни у «Мурлін Мурло». Ці роботи демонструють її універсальність у жанрах — від музичної комедії до драматичної пантоміми.
“Актриса з радістю виконувала ролі в численних музичних виставах… залишила по собі яскраві ролі на сцені та любов глядачів, яка триватиме поколіннями.”
— Одеський академічний український музично‑драматичний театр ім. В. Василька (офіційна сторінка)
Реакція та значення для громади
Прощання з Іриною Черкаською організовують у фойє театру — символічне місце, де її знали не лише як акторку, а як частину щоденного життя сцени. Колеги та глядачі вже відгукуються в соцмережах і локальних ЗМІ; їхні повідомлення підкреслюють, що її творчість була містком між поколіннями — від радянської школи сценічної техніки до сучасного репертуару незалежної України.
Що це означає
Втрата Ірини Черкаської — це не тільки сумома втрата особистості, а й нагадування про роль театру як інституції, яка зберігає й передає культурну пам’ять. Її кар’єра показує, як вибір на користь локальної сцени може стати сталим внеском у національну культуру. Тепер питання за спільнотою та інституціями: як фіксувати, популяризувати й передавати те, що робить одеську сцену унікальною для наступних поколінь?
Практична інформація
Прощання відбудеться 21 лютого з 11:00 до 12:00 у фойє Українського театру (Одеща). Інші деталі від театру — на його офіційній сторінці в Facebook.
