Коротко
Після засідання Ставки президент Володимир Зеленський повідомив, що Україні надійшло 11 запитів від сусідів Ірану, європейських держав та Сполучених Штатів щодо допомоги у протидії ударним безпілотникам. Йдеться про інтерес до українських перехоплювачів, систем радіоелектронної боротьби та тренувань.
Що саме сказав президент
"Проаналізували основні перспективи цієї війни в Ірані та можливі наслідки її затягування. Детально розглянули й запити держав на безпекову підтримку з нашого боку – в протидії 'шахедам' та іншим подібним викликам. Станом на цей час є 11 запитів від країн – сусідів Ірану, європейських держав та Америки"
— Володимир Зеленський, президент України
Чому це важливо
Події на Близькому Сході вже мають прямий вплив на Європу та глобальні ринки — від енергетики до логістики. Українська практика оборони від ударних БпЛА стала цінним кейсом у реальних бойових умовах, і партнери шукають швидких, перевірених рішень. Це не лише питання техніки: йдеться про збереження життя, стабільність постачань і стримування ескалації.
Що саме просять і хто
У зверненнях партнери фокусуються на трьох компонентах: перехоплювачі (протидронні системи), системи РЕБ та підготовка (тренування сил). Серед ініціаторів запитів згадуються країни, які безпосередньо межують з Іраном, кілька європейських держав, а також США. Окремо — згадка про намір Британії залучити Україну до боротьби з іранськими дронами, що підтверджено заявами прем'єр-міністра Великої Британії.
Контекст: порівняння та обмеження
Президент також підкреслив дисбаланс у можливостях: за кілька днів протистояння на Близькому Сході партнери США використали близько 800 ракет PAC-3 — кількість, якої Україна не мала в такому масштабі. Саме тому Київ виставляє пріоритети: надавати допомогу можна, але так, аби це не знижувало власної спроможності захищати громадян і кордони.
Як ухвалюватимуть рішення
РНБО разом із Генеральним штабом та Силами оборони мають визначити, на які запити можна відповісти без шкоди для обороноздатності. Це означає поєднання оперативної оцінки ризиків, логістики та міжнародних зобов'язань — інакше допомога може стати ризиком для власної безпеки.
"Пріоритет України чіткий: іранський режим не повинен отримати жодної переваги над захисниками життя, і треба працювати всім разом для відчутної стабілізації як у регіоні, так і на глобальних ринках"
— Володимир Зеленський, президент України
Наслідки та сценарії
Якщо Україна надасть стандартизовані рішення — це посилить довіру до нашого оборонно-технічного потенціалу та відкриє нові формати співпраці. Водночас передача матеріалів або технологій має бути збалансованою: Київ демонструє готовність допомагати, але не ціною ослаблення власної ППО. Окрема лінія роботи — блокування виробництв, що постачають зброю, яку застосовують проти цивільних і військових.
Підсумок
Запити від партнерів — це визнання українського досвіду та його цінності в сучасній війні дронів. Тепер завдання держави — перетворити запити на безпечні, прозорі рішення, які підвищать колективну безпеку, а не послаблять нашу готовність до власного захисту. Наступний крок — узгодженість між політикою, воєнним керівництвом і партнерами: декларації мають перетворитися на конкретні, контрольовані механізми допомоги.
Джерела: виступ Президента України за результатами засідання Ставки; доповіді РНБО і міністерств; LIGA.net — аналіз можливих сценаріїв на Близькому Сході.
