Україна завершила розробку першої власної керованої авіаційної бомби (КАБ). 18 травня міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що боєприпас пройшов усі необхідні випробування та готовий до бойового застосування. Міноборони вже закупило першу експериментальну партію.
Що за бомба
Розробником є один із учасників оборонного кластера Brave1 — державної платформи підтримки оборонних технологій. Проєкт фінансувався через грант Brave1 і тривав 17 місяців. Бойова частина — 250 кг. КАБ оснащена системою наведення та аеродинамічного управління, що дозволяє вражати цілі на десятки кілометрів від точки скидання — укріплення, командні пункти, об'єкти в глибокому тилу противника — не заходячи в зону ефективної дії ворожої ППО.
«Це не копія західних чи радянських рішень, а власна розробка українських інженерів для ефективного ураження укріплень, командних пунктів та інших цілей ворога на десятки кілометрів углиб після пуску».
Михайло Федоров, міністр оборони України
На відео, оприлюдненому Федоровим, показано випробувальний політ бомби після скидання з літака. Конкретний виробник і носій не розкриваються.
Контекст: навіщо це Україні
З 2023 року Росія масово застосовує модернізовані радянські ФАБ-250, ФАБ-500 та ФАБ-1500 з модулями УМПК — це перетворює дешеві гравітаційні бомби на керовані планери. Су-34 та Су-35 скидають їх поза зоною досяжності більшості українських систем ППО. За оцінками військових аналітиків, масове застосування цих боєприпасів стало одним із ключових факторів тиску на українську оборону у 2024–2025 роках. До осені 2025 року вдосконалені версії УМПК-ПД досягли дальності до 95 км.
Україна відповідала насамперед імпортом: американські JDAM-ER, французькі AASM Hammer, малі планувальні бомби GBU-39 SDB. Паралельно у червні 2025 року компанія KB Medoid публічно показала власний планувальний модуль для ФАБ-500 з дальністю 60 км — фактично реверс-інжиніринг УМПК з елементами французької навігації. КАБ від Brave1 — окремий проєкт із власною конструкцією бойової частини.
Де зараз
- Міноборони закупило першу експериментальну партію — масштаб не розкривається.
- Пілоти відпрацьовують бойові сценарії та адаптують застосування в реальних умовах.
- Федоров анонсував масштабування виробництва, не уточнивши терміни чи обсяги.
- Підтвердження бойового застосування від ЗСУ або незалежних джерел на момент публікації немає.
Ключове питання зараз не в тому, чи працює бомба на випробуваннях, — а в тому, чи вистачить виробничих потужностей для серійного випуску. Якщо Brave1 та Міноборони забезпечать прозорий ланцюжок від гранту до конвеєра, українська КАБ може стати системним рішенням. Якщо ні — залишиться демонстратором технологій із гарним відео.
