У суботу, 11 квітня, американська делегація на чолі з віцепрезидентом Джей Ді Венсом, спецпосланником Стівом Вітковим та радником Джаредом Кушнером провела в Ісламабаді марафонські 21-годинні переговори з іранською стороною за посередництва Пакистану. Згідно з даними Axios, що посилається на американського посадовця та ще одного співрозмовника, обізнаного з ситуацією, США запропонували Ірану 20-річний мораторій на збагачення урану — і це стало головною перепоною.
Що саме вимагали США
Американська позиція включала щонайменше три «червоні лінії», які Білий дім назвав непорушними: повне припинення збагачення урану, демонтаж ключових збагачувальних об'єктів і вивезення з країни понад 400 кілограмів високозбагаченого урану, що, за даними CNN, лежить у підземних сховищах. Пропозиція 20-річного мораторію — це вже поступка порівняно з початковою позицією Трампа: до переговорів він вимагав постійного і повного припинення будь-якого збагачення.
«США запропонували щонайменше 20 років із цілою низкою інших обмежень»
— джерело, знайоме з перебігом переговорів, Axios
Окремо Вашингтон наполягав, що Іран має вивезти весь високозбагачений уран за межі країни. Тегеран у відповідь запропонував альтернативу — так зване «контрольоване розведення» (down-blending) до нижчих рівнів збагачення без вивезення матеріалу.
Що запропонував Іран — і чому Трамп відмовив
Іранська сторона відкинула 20-річний термін. Спочатку, за даними Axios, Тегеран запропонував «однозначне число років» — тобто менше 10. За повідомленням The New York Times з посиланням на двох іранських і одного американського чиновника, у підсумку Іран офіційно запропонував мораторій на до п'яти років. Трамп цю пропозицію відхилив.
Іранська делегація, за словами джерел Axios, розраховувала досягти попередньої угоди ще до неділі. Натомість Венс вийшов до преси і заявив, що іранці «вирішили не приймати наші умови», після чого американська делегація покинула Пакистан. Як пише Mediaite з посиланням на джерело, знайоме з ситуацією, іранська сторона «була роздратована» цією прес-конференцією — переговорники вважали, що процес іще триває.
Чим закінчились переговори — і що відбулося далі
Одразу після зриву переговорів Трамп оголосив морську блокаду Ірмузької протоки. CENTCOM повідомив про початок блокади іранських портів з понеділка. Міністр оборони США Піт Хеґсет назвав передачу збагаченого урану «непідлягаючим переговорам» питанням.
Водночас посередники не здалися. Пакистанський міністр закордонних справ Ісхак Дар закликав обидві сторони дотримуватися режиму перемир'я. Туреччина запропонувала продовжити перемир'я на 45–60 днів, якщо переговори відновляться. Іранський міністр закордонних справ Аббас Аракчі звинуватив у зриві переговорів телефонний дзвінок Нетаньягу Венсу під час сесії, стверджуючи, що він «змістив фокус з американо-іранських переговорів на інтереси Ізраїлю». Американська сторона ці закиди не прокоментувала.
За даними Time, Аракчі сказав, що сторони «були за крок від порозуміння», але зіткнулися з «максималізмом і рухомими цілями». Венс у відповідь назвав американську пропозицію «найкращою і остаточною».
Що насправді розділяє сторони
Ядерне питання не є новим: саме відмова Ірану припинити збагачення і передати 400 кілограмів урану зупинила попередній раунд переговорів за участю Вітковфа і Кушнера ще до початку активної фази конфлікту. Як зазначає CNN, ядерні розбіжності залишились незмінними з довоєнного часу.
- Позиція США: повне припинення збагачення, демонтаж об'єктів, вивезення HEU за межі країни
- Позиція Ірану: мораторій до 5 років, down-blending урану замість вивезення, збереження права на збагачення в принципі
- Спірне питання: жодного механізму верифікації й контролю в публічних заявах обох сторін не окреслено
Перемир'я спливає 21–22 квітня. Якщо другий раунд переговорів відбудеться до цієї дати і Іран підніме пропозицію вище 5 років — угода технічно можлива. Якщо ні, блокада Ормузу стає не тиском, а прологом до нової фази конфлікту.
