Лютий 2025 року виглядав як переломний момент: нафтові доходи Росії впали до найнижчої позначки з лютого 2022 року. Удари по балтійських портах Усть-Луга і Приморськ, зупинка нафтопроводу «Дружба», санкційний тиск — усе це, здавалося, нарешті б'є по головній артерії Кремля. Але березневі дані МЕА, які наводить Reuters, спростували цей оптимізм одним рядком: $19 млрд — вдвоє більше, ніж місяць тому.
Як це стало можливим
Ключовий механізм — морський реекспорт. Загальний обсяг поставок РФ зріс на 270 000 барелів на день, до 4,6 млн б/д, і відбулося це саме завдяки збільшенню морських відвантажень. Трубопроводи вдарили по мінус, море — компенсувало з надлишком.
За даними Київської школи економіки (KSE Institute), Росія планомірно розбудовує «тіньовий флот» — мережу застарілих танкерів, що перевозять нафту поза західним наглядом. Цей інструмент неодноразово доводив свою ефективність: кожного разу, коли санкції чи атаки перекривали один маршрут, флот перерозподілявся на інший.
«Російська система нафтової торгівлі надзвичайно гнучка і швидко реагує на зовнішній тиск»
Дмитро Пєсков, прес-секретар Кремля
Ця впевненість — не просто пропаганда. Вона підкріплена статистикою: попри всі удари 2024–2025 років, загальний обсяг нафтового експорту РФ залишався відносно стабільним.
Що дійсно тиснуло — і чому не спрацювало в березні
- Атаки на балтійські порти змусили перерозподілити потоки, але не зупинили їх — морські відвантаження з альтернативних терміналів зросли.
- Зупинка «Дружби» вдарила по трубопровідному сегменту, проте частка трубопроводів у загальному експорті РФ давно не є домінуючою.
- Санкційний тиск підвищив вартість логістики, але Росія перекладає ці витрати на покупців — Китай і Індію, які разом забирають понад 80% нафтового експорту.
Довгострокова динаміка — інша
Березневе відновлення не скасовує структурного тренду. За прогнозом KSE Institute, сукупні нафтові доходи РФ у 2025 році складуть близько $155 млрд — помітно менше за рівні 2022–2023 років. Нафта Urals торгується зі значним дисконтом: якщо бюджет Кремля закладений із розрахунку ~$70 за барель, реальні ціни у 2025-му були суттєво нижчими. МЕА прогнозує глобальний надлишок нафти у 2026 році понад 4 млн б/д — а це означає подальше зниження ціни, яке тіньовий флот вже не компенсує об'ємами.
Показово, що найбільший структурний ризик для Росії — не українські удари самі по собі, а ринковий надлишок. За оцінкою аналітичного центру CREA, зниження стелі цін із $60 до $30 за барель скоротило б нафтові доходи РФ на 39% з грудня 2022 року. Захід досі не наважився на цей крок.
Питання, яке визначить ефективність тиску на Росію до кінця 2025 року: чи наважаться США і ЄС знизити стелю цін на нафту до рівня, що реально б'є по бюджету Кремля, — чи залишать її як дипломатичний інструмент на переговорах, де Москва поки що бачить більше поступок, ніж санкційного тиску?