Що сталося
Associated Press (AP), яке цитує УНН, передає слова Оке Геттліха — президента німецького клубу «Санкт‑Паулі» та члена Німецької асоціації футболу. Він закликав розглянути бойкот Чемпіонату світу 2026 року (в США, Канаді та Мексиці) на тлі заяв президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. За словами Геттліха, потенційна загроза нині більша, ніж під час бойкоту Олімпіади у 1980‑х роках, і цю дискусію потрібно вести прямо зараз.
"Які були виправдання бойкоту Олімпійських ігор у 1980‑х роках? За моїми підрахунками, потенційна загроза зараз більша, ніж тоді. Нам потрібно провести цю дискусію. Катар був занадто політичним для всіх, а тепер ми повністю аполітичні? Це те, що мене дуже, дуже, дуже турбує"
— Оке Геттліх, президент «Санкт‑Паулі»
Позиції і опір
AP звертає увагу, що такі заклики, швидше за все, зустрінуть опір із боку офіційних футбольних інституцій: у матеріалі згадується президент Німецької федерації футболу Бернд Нойендорф та президент ФІФА Джанні Інфантіно як ті, хто навряд чи підтримає ідею бойкоту.
У політичних колах Німеччини дискусія загострилася: речник парламентської групи ХДС/ХСС з питань зовнішньої політики Юрген Гардт не виключив можливості такої ініціативи у відповідь на плани США щодо Гренландії.
Чому це важливо для Європи і України
На перший погляд мова про спорт, але рамки ширші. Заяви про територіальний контроль — це не лише дипломатична риторика: вони підривають норми, що гарантують суверенітет і стабільність у Європі. Для України це не абстрактна загроза: послаблення міжнародних правил створює прецеденти, якими можуть скористатися ревізіоністські актори.
Історія показує: бойкот може бути інструментом тиску або символічним жестом. Він мобілізує публічну увагу, але ефективність залежить від широти коаліції — політичні лідери, федерації та вболівальники мають погодити ризики та вигоди.
Що далі
Найімовірніший сценарій — жорстка внутрішня дискусія в Німеччині та дипломатичні консультації з партнерами. ФІФА та національні федерації мають матеріальні й іміджеві стимули уникати розколу. Проте сам факт, що тема піднята, сигналізує: спортивні події вже не можна відокремити від геополітики.
Питання для роздуму: чи перетворять країни слова на координацію дій, чи залишать це на рівні заяв — і як обраний шлях вплине на єдину систему міжнародних гарантій, що захищають і Україну також.
