Коли речник Кіра Стармера Том Веллс відповідав у вівторок на запитання про погрози Трампа бити по мостах і електростанціях Ірану, він не сказав нічого нового. Він просто нагадав: ця позиція існує з початку конфлікту.
Але за цією ремаркою — конкретна архітектура дозволів і заборон, яку Лондон будує вже кілька місяців.
Що Британія дозволила, а що — ні
Як повідомляє Bloomberg, уряд Великої Британії погодився надати американцям бази для «конкретної й обмеженої оборонної мети» — ударів по іранських пускових установках і сховищах ракет. Під цю категорію підпадають, зокрема, авіабаза Дієго-Гарсія в Індійському океані та RAF Fairford у Глостерширі.
Але атаки на енергетичну та цивільну інфраструктуру — нафтові термінали, електростанції, мости — є поза цим дозволом. Позиція незмінна: Лондон відмовляє в цьому незалежно від того, що заявляє Вашингтон.
Чому це питання права, а не просто дипломатії
Логіку Лондона розкрив Тім Ріплі, редактор видання Defence Eye: за словами Ріплі, британські урядові юристи спочатку взагалі дійшли висновку, що удари США й Ізраїлю по Ірану не відповідають юридичному визначенню самооборони згідно зі Статутом ООН. Саме тому Стармер спочатку відмовляв американцям навіть у доступі до баз — поки іранські ракетні удари по союзних країнах Затоки не змінили правову картину.
«Уряд Великої Британії спочатку дійшов висновку, що удари по Ірану не відповідають визначенню самооборони за Статутом ООН»
Тім Ріплі, редактор Defence Eye, для Al Jazeera
Удари по цивільній інфраструктурі цього порогу не перетинають навіть за оновленим правовим аналізом — звідси і незмінна відмова.
Ціна цієї межі
Відмова Лондона вже коштує йому дипломатичних тертя. Трамп публічно дорікнув британцям за повільність у наданні баз і назвав союзників по НАТО «боягузами» за небажання відправляти кораблі для відкриття Ормузької протоки. Раніше він також використовував відмову Стармера як аргумент у суперечці навколо Чагосських островів — де розташована та сама база Дієго-Гарсія.
Тим часом іранська сторона вже атакувала британські об'єкти: дрон упав на злітно-посадкову смугу RAF Akrotiri на Кіпрі, ще два були перехоплені. Після цього Стармер особисто підтвердив президенту Кіпру: RAF Akrotiri для ударів по іранських цілях американцям не відкрита.
Що далі
Британська позиція тримається на правовому фундаменті — і саме він визначає її стійкість. Якщо Іран завдасть прямого удару по британських об'єктах або громадянах у масштабі, який юристи Лондона кваліфікують як збройний напад, логіка «обмеженого оборонного дозволу» може розширитися — і тоді лінія між «ракетними складами» та «електростанціями» перестане бути такою непорушною.
