Ще на початку 2026 року здавалося, що Україна знайшла формулу асиметричної переваги: далекобійні дрони, які б'ють по нафтопереробних заводах та військових об'єктах у глибокому тилу РФ, і безпілотники середньої дальності, що контролюють тактичну глибину до 300 кілометрів. Але вже до середини року ця перевага почала стрімко скорочуватися — і причина не в тому, що українські інженери щось прогавили.
Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак у тексті для LIGA.net пояснює механізм простіше, ніж здається: Росія не змагається у винахідництві, вона змагається у копіюванні та тиражуванні. І в цій грі в неї є структурна перевага — розмір промисловості.
Копія, яка масштабується швидше за оригінал
У листопаді 2025-го РФ створила війська безпілотних систем — за словами Бадрака, "фактично за калькою України". У липні 2026-го з'явилася 50 бригада БпЛА "Варяг", яку вже порівнюють з українським "Рубіконом". Паралельно діють підрозділи "Дельта" та "Ескадрон".
Це не історія про технологічний прорив противника. Це історія про те, що інституційну модель — окремі війська дронів, спеціалізовані бригади, координацію розробки й застосування — можна скопіювати за кілька місяців, якщо маєш ресурс кинути на це держзамовлення. Росія планує виробити понад 15 мільйонів дронів і боєприпасів до них у 2026 році. Це число саме по собі пояснює, чому "хто перший придумав" перестає бути вирішальним фактором.
Де Україна все ще тримає перевагу
Паритет чи перевага зберігається не скрізь однаково. На лінії зіткнення від 0 до 50 кілометрів — там, де в хід ідуть оптоволоконні дрони — сторони приблизно зрівнялися, але українські підрозділи ефективніші у застосуванні дронів-перехоплювачів та бомберів. Це вужча, тактичніша перевага, яка залежить від навченості конкретних екіпажів, а не від індустріальної маси.
Проблема в тому, що така перевага крихка: вона тримається на людях і досвіді, а не на кількості одиниць техніки, яку можна нарощувати незалежно від якості підготовки операторів.
Куди рухається росіяни
Бадрак виділяє два напрями, куди РФ вкладає зусилля найбільш системно: зграї дронів-камікадзе зі штучним інтелектом, здатні діяти без постійного оператора, та збільшення дальності ударів за рахунок носіїв дронів — тобто платформ, які довозять БпЛА ближче до цілі перед пуском. Окремо йде вдосконалення "шахедів", які вчаться самостійно обходити системи ППО — це вже не про кількість, а про здатність окремого боєприпасу "думати" в польоті.
"РФ копіює українські рішення, однак вони швидше масштабуються", – зауважив Бадрак.
Практичний висновок
Головний ризик тут не в тому, що Україна відстає технологічно — а в тому, що перевага у винаході без спроможності швидко тиражувати рішення в промислових масштабах має обмежений термін дії. Якщо Росія здатна за пів року скопіювати організаційну модель і наростити виробництво до мільйонів одиниць на рік, то питання для України звучить не "що винайти далі", а чи вдасться перебудувати оборонну промисловість так, щоб швидкість впровадження нових рішень у серію не поступалася швидкості копіювання противника.
