Ілля Ковтун, який два роки тому виборював срібло Олімпіади в Парижі під українським прапором, тепер піднявся на найвищу сходинку п'єдесталу чемпіонату Європи в багатоборстві — але для Хорватії. За результатами виступу гімнаст набрав 82,833 бала, повідомляє УНН з посиланням на Inside Gymnastics. Другим фінішував Арсеній Духно, третім — Даніель Марінов.
Для когось це просто рядок у турнірній таблиці. Для української гімнастики — підтвердження втрати одного з найталановитіших спортсменів покоління, і ця втрата має конкретну передісторію.
Як з'явилося рішення
Про намір змінити спортивне громадянство стало відомо ще наприкінці 2024 року, коли головний тренер збірної Хорватії повідомив, що гімнаст і його тренерка Ірина Горбачова подали відповідні документи
. Процес виявився не швидким: сам Ковтун в інтерв'ю хорватському виданню розповідав, що процес отримання громадянства триває, тому він поки не знає, коли отримає дозвіл виступати під хорватським прапором, хоча припускає, що це станеться вже наступного року. Офіційну крапку в переході поставила Міжнародна федерація гімнастики: FIG підтвердила, що 21-річний спортивний гімнаст змінив громадянство з українського на хорватське. Рішення про допуск до змагань ухвалив Виконавчий комітет FIG на засіданні у Лозанні 9-10 липня, і за регламентом дебютувати за нову країну спортсмен зміг лише через рік — саме тому перше золото за Хорватію Ковтун здобув тільки зараз.Причина — не тільки війна
Публічно історія подається як драма "втечі" від війни, але сам гімнаст наполягав, що мотиви складніші. За словами тренерки Ірини Горбачової, рішення підштовхнули розбіжності з Українською федерацією гімнастики
. Сам Ковтун пояснював перехід і особистими, і професійними причинами, зокрема через підтримку, яку він отримав в Осієку, Хорватія — місті, куди він переїхав на початку повномасштабного вторгнення й де почав тренуватися.Іншими словами: війна створила ситуацію, в якій спортсмен опинився поза звичною системою підготовки, а конфлікт із федерацією та турбота нового клубу довершили рішення, яке готувалося не один місяць.
Що це означає для української гімнастики
Втрата олімпійського призера — це не тільки репутаційний удар. Це сигнал про те, наскільки крихкою є система утримання топових спортсменів під час війни: без фінансування, стабільних умов і довіри до федерації навіть найталановитіші шукають альтернативу за кордоном.
Питання тепер не в тому, повернеться Ковтун чи ні — за правилами FIG це майже неможливо найближчими роками. Питання в іншому: скільки ще спортсменів опиняться перед тим самим вибором, і чи здатна українська федерація змінити умови до того, як наступний талант поїде тренуватися "просто тому, що там про нього подбали"?
