Данія ставить «червоні лінії»: як претензії Трампа на Гренландію змінюють арктичну гру

На Мюнхенській конференції прем'єрка Метте Фредеріксен підтвердила: інтерес США до Гренландії не зник. Це питання — про суверенітет, стратегічну присутність у Арктиці та здатність європейських партнерів захищати правила гри.

84
Поділиться:
Метте Фредеріксен (Фото: RONALD WITTEK / EPA)

Про що сказала прем'єрка

На Мюнхенській конференції з безпеки (MSC) прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен підтвердила, що президент США Дональд Трамп «ще хоче отримати Гренландію», — про це повідомляє The Guardian. За її словами, «на жаль, бажання [Трампа стосовно Гренландії] залишається тим самим».

"На жаль, бажання [Трампа стосовно Гренландії] залишається тим самим"

— Метте Фредеріксен, прем'єр-міністерка Данії

Ключова позиція Данії: співпраця зі США можлива, але є незаперечні "червоні лінії" — повага до суверенітету та територіальної цілісності Гренландії. Фредеріксен підкреслила, що тиск на населення острова є неприйнятним і що влада Данії не готова поступатися у цих питаннях.

Чому це важливо для безпеки в Арктиці

Інтереси навколо Гренландії — це не лише питання землі чи географії. Тут стикаються стратегічні інтереси великих держав, доступ до арктичних морів та інфраструктури. Фредеріксен звернула увагу на те, що чинна оборонна угода 1951 року дає США "дуже простий" механізм посилити присутність на острові — і це змушує Копенгаген переглядати баланс між альянсовою співпрацею та захистом суверенітету.

За даними Axios, пропозиції щодо угоди, яку обговорювали з боку Рютте, не передбачали передачі повного контролю США над Гренландією, але питання формату та повноважень залишаються відкритими. Фредеріксен також наголосила, що генсек НАТО не має мандату вирішувати питання суверенітету Данії від її імені.

Реальність — структурована присутність НАТО

Паралельно з дискусією про володіння й переговори НАТО почало нову ініціативу для Арктики — місію Arctic Sentry, яка стартувала 11 лютого. Це сигнал: альянс посилює структуровану присутність у регіоні, щоб відповісти на ризики та забезпечити стабільність.

"Тиск на Гренландію є абсолютно неприйнятним"

— Метте Фредеріксен, прем'єр-міністерка Данії

Що далі і що це означає для Європи

Факти тепер прості: інтерес США до Гренландії не зник, Данія відкрито позначає межі компромісу, а НАТО нарощує інструменти для гарантування безпеки в Арктиці. Це тест для європейських партнерів — чи зможуть вони поєднати співпрацю з США та захист інтересів народів, які живуть на окремих територіях.

Аналітики та дипломатичне середовище звертають увагу, що вирішення має бути правовим та прозорим: декларації про партнерство потрібно перетворити на конкретні домовленості, які поважають суверенітет і мінімізують ризики ескалації. Для суспільства це питання безпеки та довіри — чи означає альянс захист, а не примус.

Висновок

Дискусія навколо Гренландії — приклад того, як геостратегічні інтереси в Арктиці набувають конкретних форм. Тепер завдання за партнерами: виробити механізми, які збережуть суверенітет територій і водночас забезпечать реальну безпеку в регіоні.

Джерела: The Guardian, Axios, офіційні заяви уряду Данії, повідомлення НАТО щодо місії Arctic Sentry.

Новини світу

Війна

Київ готує персональні санкції проти тих, хто «ставить спорт на службу війні». Рішення пов’язане з дискваліфікацією українського скелетоніста через шолом пам’яті — це сигнал не лише для Росії, а й для міжнародних інституцій.

2 години тому
Політика

Рішення — реакція на відмову МОК дозволити «шолом пам’яті» Гераскевича. Це не тільки символічний крок: Київ прагне перетворити спортивні інциденти на дипломатичний сигнал проти легалізації агресії.

3 години тому