Начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов в інтерв'ю LIGA.net назвав корпусну реформу ризикованою, але виправданою. Це найбільша структурна зміна в армії з 2022 року — і вона відбувалася просто під час активних бойових дій.
Що саме змінилося
До реформи управління на фронті здійснювалося через оперативно-тактичні угруповання (ОТУВ) та оперативні угруповання військ (ОУВ). Їхня принципова вада — тимчасовість: командири не знали своїх бригад, батальйони однієї бригади могли воювати на різних ділянках фронту під різним командуванням, а самі штаби фактично були лише ланкою зв'язку між Генштабом і бригадами.
Тепер замість цього — десять новостворених корпусів зі сталим штатом і власною структурою. За словами Гнатова, до підготовки їхнього особового складу залучали найбільш підготовлених офіцерів ЗСУ та інструкторів країн-партнерів. Усі десять управлінь корпусів проходили підготовку одночасно — і це, за його словами, вимагало «неабияких зусиль».
«Завдяки проведенню корпусної реформи не були реалізовані плани ворога щодо швидких наступальних дій на Донеччині, Харківщині, Запоріжжі».
Андрій Гнатов, начальник Генерального штабу ЗСУ
Чому це важливо саме зараз
Корпусна модель — це не українське винаходження. Росія перейшла на неї раніше, і це, на думку аналітиків, дало їй переваги в координації наступальних дій. Як зазначає Jamestown Foundation, реформа також наближає ЗСУ до стандарту НАТО: схема «корпус — дивізія — бригада» є базовою для спільного планування та інтероперабельності з союзниками.
За даними Frontliner, усього формується 18 корпусів у різних видах збройних сил. Кожен корпус об'єднує орієнтовно п'ять бригад і підпорядковується одному з чотирьох регіональних командувань. Інтегрована структура включає артилерію, дронові підрозділи, логістику та розвідку під єдиним командуванням.
Що залишається невирішеним
Аналітики Kyiv Independent і Jamestown вказують на ключову проблему, яку реформа поки не подолала повністю: дублювання підпорядкування бригад. Частини досі подекуди підпорядковані одночасно кільком ланкам, що гальмує перехід до повністю самостійних корпусних операцій. Мікроменеджмент з боку вищих штабів, який був хронічною проблемою ОТУВ, не зникне автоматично зі зміною назви структури.
- Плюс реформи: сталий склад — командир корпусу знає свої бригади, а не отримує їх «у відрядження»
- Плюс реформи: швидше прийняття рішень на фронті завдовжки понад 1000 км
- Ризик: штатне укомплектування і злагодження корпусів ще не завершені
- Ризик: перехід відбувався під тиском активних бойових дій — деякі рішення могли прийматися в режимі «як є», а не «як треба»
Реформа засвідчила, що ЗСУ здатні на системні зміни в умовах війни. Але її реальна ефективність стане очевидною не із заявами Гнатова, а з тим, чи зможуть корпуси провести скоординовані операції на кількох напрямках одночасно — без мікроменеджменту зверху і без розпорошення бригад. Якщо до кінця 2025 року хоча б один корпус проведе таку операцію самостійно — реформу можна буде вважати не лише структурною, а й бойовою.
