Коротко
Міністерство культури України надало дозвіл на проведення пошукових робіт польсько‑українською експедицією у районі колишнього села Гута Пеняцька (нині — межі сіл Жарків та Голубиця Золочівського району Львівської області). Заява від польської сторони надійшла 16 лютого; роботи спрямовані на встановлення місць поховань жертв Другої світової війни і, за потреби, їх ексгумацію та перепоховання.
"Міністерство культури надало черговий дозвіл Польщі для проведення пошуку решток людей, загинули під час Другої світової війни."
— Пресслужба Міністерства культури України
Де і що робитимуть
Експедиція працюватиме на території колишнього Гута Пеняцька: фахівці локалізуватимуть можливі поховання, проводитимуть пошукові роботи, а в разі виявлення останків — ексгумацію з подальшим перепохованням згідно з міжнародними практиками та українським законодавством.
Чому це важливо
Це не лише питання історичної пам’яті. Ідентифікація та гідне поховання пом’якшують міждержавну напругу, дають відповіді родинам і створюють передумови для довіри між експертними спільнотами України та Польщі. Для читача це означає, що навіть у складні часи держави продовжують вирішувати гуманітарні питання, які мають довготривалі наслідки для суспільства.
Контекст
Підхід не поодинокий: 11 січня 2025 року сторони обмінялися списками місць для пошуків і ексгумацій «жертв взаємних історичних конфліктів». У 2025‑му вже відбулися роботи у Тернопільській області (ексумації польських жертв Волинської трагедії) та пошуково‑ексгумаційні роботи у Львові для перепоховання останків солдатів Війська Польського. На 2026 рік заплановані подальші роботи: у тому числі у селі Угли Рівненської області та продовження досліджень на території Польщі.
Наслідки та питання
Спільні експедиції — це поєднання історичного розслідування, судово‑медичної практики та дипломатії. Вони підсилюють експертні зв’язки та створюють процедури, які зменшують ризики політизації чутливих тем. Водночас залишається питання: чи зможуть результати таких робіт стати основою для більшої прозорості та взаємного визнання історичних фактів між Києвом і Варшавою?
Що далі: від заяв — до польових звітів і документованих ідентифікацій. Тепер важливо слідкувати за методологією робіт і публічними результатами експедиції, щоб гуманітарна частина співпраці не загубилася в політичних дискусіях.
