Чому це важливо зараз
У великій дипломатії важливі не гучні заяви, а конкретні канали постачання. Президент Володимир Зеленський у великому інтерв'ю телемарафону повідомив, що особисто просуває питання забезпечення України дизельним пальним — першочергову проблему, бо до 90% потенційного дефіциту у нас припадає саме на дизель.
"Росія точно допомагає Ірану. Україна дає точну експертизу країнам [Близького Сходу] для захисту цивільної інфраструктури... У мене є питання, що стосується дефіциту дизелю від Кабміну... і НАК Нафтогазу. Розумію завдання для безпеки України. Вважаю, що це питання я вирішую"
— Володимир Зеленський, Президент України
Що стало каталізатором
Світові ціни на енергоносії підскочили після ескалації між США, Ізраїлем і Іраном — це відбивається і на логістиці, і на страхуванні суден, і на доступності палива. LIGA.net та інші аналітичні видання пояснювали, як ця геополітична турбулентність позначається на вартості пального і ризиках дефіциту.
Кого залучають і навіщо
За даними, 27 березня Україна домовлялася про оборонне співробітництво з Саудівською Аравією — державою, яка має великі виробничі потужності нафтопродуктів і логістичні можливості постачання. Уряд і президент одночасно просувають контакти з низкою країн Близького Сходу, щоб отримати імпортні поставки дизеля та знизити ризики для внутрішнього ринку й критичної інфраструктури.
Ринок уже відреагував
Ціни на АЗС зросли: 27 березня OKKO та WOG підняли вартість усіх видів дизелю на 1 грн/л — до 87,99 грн (стандарт) і 90,99 грн (преміум). На державній UKRNAFTA ціни теж додали 1 грн — до 81,99 і 85,99 грн відповідно, повідомляє профільний ресурс Нафторинок. Це індикатор того, що ризик дефіциту і підвищення вартості вже частково закладено в ринок.
Експертна оцінка
"Близькосхідні країни здебільшого збережуть нейтральну позицію у російсько-українській війні, але для Києва нейтральність у поєднанні з економічною співпрацею — це практичний ресурс"
— Аналітик Куса, коментар LIGA.net
Наслідки для України
Дизель у нашій економіці — це не лише АЗС. Це рух транспорту, робота теплових генераторів у критичних об'єктах, паливо для сільгосптехніки під час посівної та логістика військових підрозділів. Забезпечення регулярних поставок пом'якшить інфляційний тиск, збереже ланцюги постачання в агросекторі та знизить ризики для оперативної мобільності армії.
Що далі
Заяви президента — це перший крок. Далі потрібні контракти, логістика, страхові рішення і швидке формування стратегічних резервів. Поки увага прикута до дипломатичних жестів, справжня робота — у переговорах про обсяги, ціни та маршрути доставки.
Питання на який варто стежити: чи переросте дипломатична домовленість у стабільні поставки, які знизять ціни і забезпечать критичні потреби фронту та економіки?
