Про що йдеться
Запис виступу спікера Палати представників США Майка Джонсона, опублікований C‑SPAN, знову підняв тему можливих американських інтересів у Гренландії. Джонсон підкреслив, що йдеться не про військові дії, а про дипломатію й переговори — навіть попри відомий стратегічний інтерес США до острова.
Суть заяви
"Я навіть не думаю, що це можливо. Я не думаю, що хтось серйозно розглядає це. І в Конгресі ми точно ні [не розглядаємо цього]."
— Майк Джонсон, спікер Палати представників США
Джонсон також нагадав, що інтерес до Гренландії має довгу історію — від епохи Трумена до заяв про рідкісноземельні мінерали та інші ресурси. Водночас він акцентував на «виважених дискусіях» і ролі дипломатичних каналів замість силового вирішення.
Контекст: чому це не просто інтелігентна риторика
Гренландія — стратегічно важлива: розташування і ресурси роблять її предметом інтересу великих держав. Саме тому навіть іронічні або гіпотетичні розмови викликають дипломатичні реакції.
Раніше речниця Білого дому називала купівлю Гренландії одним з пріоритетів і натякала, що один із варіантів може передбачати залучення армії. Такі заяви підсилюють тривогу у партнерів: глава МЗС Франції і прем'єрка Данії зазначали, що будь‑який військовий удар по Гренландії матиме серйозні наслідки для НАТО, а Данія розглядає Гренландію як частину своєї території.
Історія дає підстави для пильності: адміністрація Трампа проводила операції без широкого погодження з парламентськими інституціями (згадують приклад Венесуели), тож слово політика не завжди дорівнює політичному курсу. Саме тому важливі не лише окремі заяви, а системні механізми контролю й дипломатія.
Що це означає для України і для Європи
Принцип територіальної цілісності — ключовий елемент безпеки в Європі. Дискусії про можливість силового відбору територій підривають довіру до міжнародних норм, від яких залежать і гарантії безпеки для України. Для нас важлива не емоція, а практика: як альянси реагують на подібні сигнали.
Отже, важливі дві речі: по‑перше, чи збережеться єдність партнерів у відстоюванні норм; по‑друге, чи будуть дипломатичні та економічні інструменти використовуватися замість силових сценаріїв. Джонсон робить акцент на дипломатії — але перевіркою слів завжди є поведінка держави та її інституцій.
Висновок
Заява Джонсона зменшує ймовірність відкритого військового сценарію щодо Гренландії, але не зводить нанівець значення питання. Для Європи та країн, що захищають суверенітет, важливі не лише запевнення, а довгострокова політика й механізми, що роблять силові рішення малоймовірними. Чи вистачить цього, щоб закріпити норми міжнародного права — питання для подальшого спостереження.
