Що сталося і чому це важливо
Центр протидії дезінформації (ЦПД) зафіксував чергову інформаційну атаку на тлі XXV зимових Олімпійських ігор в Італії. Російські ресурси поширили підроблений телесюжет, виданий за матеріал канадської телекомпанії CBC. Підтасовані кадри та штучний голос створили ілюзію, ніби українських спортсменів спеціально відселили через їхню «неадекватну поведінку» — твердження, які в оригінальному матеріалі CBC взагалі не згадуються.
Механіка фейку
За даними ЦПД, пропагандисти використали реальний відеофрагмент CBC, замінили частину відеоряду й наклали штучно згенерований голос, що імітує журналістку. Така комбінація — реальні візуальні підказки + довірливий голосовий супровід — робить фейк більш переконливим для широкої аудиторії.
"Цей сюжет є фальсифікацією. В оригінальному матеріалі CBC журналістка не згадує Україну чи українських спортсменів"
— Центр протидії дезінформації
Навіщо це роблять
Олімпійські ігри — подія з підвищеною увагою медіа та публіки, тому будь‑яка дезінформація тут має потенціал швидко поширитися. За словами експертів із протидії дезінформації, мета таких операцій — підрив міжнародної підтримки України шляхом дискредитації її громадян і спортсменів у міжнародному медіапросторі. Використання зовнішнього бренда (CBC) і технологій (AI‑озвучка) додає фейкові візуальної та голосової легітимності.
"Подібні підробки працюють на репутацію: коли джерело виглядає знайомим, люди менше перевіряють інформацію"
— експерт з протидії дезінформації (анонімно для безпеки)
Факти про виступи українських спортсменів
Поки політичні маніпуляції ширяться в мережі, наші спортсмени продовжують виступи на трасах і доріжках: Аннамарі Данча не пройшла до 1/8 фіналу в сноубордингу, Анастасія Шепіленко посіла 32‑ге місце в гірськолижному спорті, а біатлонна команда фінішувала 8‑ю у змішаній естафеті. Ці результати — сухі факти, які не потребують домислів і є важливішими за інформаційні провокації.
Що робити далі
Цей випадок — нагадування для аудиторії та партнерів: перевіряти джерела, не поширювати матеріали без верифікації і підтримувати роботу фактчекерів. Для держави та спортивних організацій це сигнал посилити комунікацію та цифрову гігієну під час масових подій. Технічні інструменти (верифікація відео, аудіоаналіз) і дипломатичні претензії до розповсюджувачів — пріоритетні кроки у відповідь.
Висновок
Цей фейк — частина системної кампанії з дискредитації. Він не змінює фактичних результатів спортсменів, але може впливати на сприйняття України за кордоном. Питання не в тому, чи зможемо ми спростувати окремий ролик — питання в системній роботі наших партнерів та медіапростору, щоб такі маніпуляції не ставали джерелом довіри для міжнародної аудиторії.
