Упродовж 2024–2025 років громадяни Індії в'їжджали в Україну рідше, ніж виїжджали: у 2024-му — 7 800 в'їздів проти 9 500 виїздів, у 2025-му — 8 300 проти 8 800. Дані Державної прикордонної служби на запит LIGA.net показують стійкий від'ємний баланс, що не вписується в офіційний наратив про зростання трудової міграції з Південної Азії.
Дозволи є — але люди їдуть далі
Реальна картина складніша, ніж просте «приїхали–поїхали». Державна міграційна служба з 1 січня по 15 грудня 2025 року видала 817 дозволів на роботу громадянам Індії та 558 — Бангладеш. Тобто частина людей, яких ДПСУ фіксує як «в'їзди», взагалі не залишається працювати: вони транзитом перетинають кордон або повертаються після короткого візиту.
Паралельно, як повідомляє Kyiv Independent із посиланням на чотири українські бізнес-асоціації, українські компанії активно шукають працівників з Індії, Бангладеш, Пакистану та Непалу для сезонних і низькокваліфікованих позицій у виробництві, будівництві та логістиці. На Закарпатті деревообробна фабрика найняла 150 осіб з Бангладеш, у Черкасах іноземні бригади вже ведуть дорожнє будівництво.
Конкурент — Росія
Проблема не лише у внутрішньому попиті. Згідно з даними The Moscow Times, у 2025 році Росія видала 56 500 дозволів на роботу громадянам Індії — на 56% більше, ніж у 2024-му. Бангладеш отримав 9 300 дозволів, що втричі перевищує показник попереднього року. Обидві країни тягнуть ту саму робочу силу в протилежні боки.
«З кінця 2024 року сформувалась стійка тенденція зростання звернень українських підприємців до посольства в Індії щодо оформлення робочих віз — переважно для громадян Бангладеш та Індії»
— з аналізу на Censor.net, автор Юрій Світлик
Чому баланс від'ємний
Можливих пояснень кілька, і вони не виключають одне одного:
- Ротація: одні й ті самі люди здійснюють кілька поїздок — в'їзд і виїзд рахується окремо, але це не обов'язково різні особи.
- Відмови або розчарування: частина приїжджих не знаходить обіцяної роботи або стикається з юридичними складнощами і повертається.
- Транзит: Україна використовується як зупинка на шляху до ЄС, а не як кінцева точка.
- Конкуренція з Росією: вища зарплата або простіша логістика спрямовує потік в інший бік.
Точної відповіді ДПСУ не дає — служба фіксує перетини кордону, а не мотиви. Міграційна служба, своєю чергою, рахує лише тих, хто вже оформив дозвіл.
Демографічна арифметика воєнного часу
За різними оцінками, Україна втратила від 6 до 8 мільйонів працездатних осіб через еміграцію та мобілізацію. Будівельна галузь, сільське господарство й логістика вже відкрито говорять про кадровий голод. Трудова міграція з Південної Азії — не PR-проєкт, а прагматична відповідь бізнесу на ринкову реальність.
Але поки офіційні дозволи вимірюються сотнями, а перетини кордону — тисячами, питання залишається відкритим: якщо Україна не запропонує прозорого і швидкого механізму легалізації трудових мігрантів, чи не перехопить Росія — або країни ЄС — той самий потік, на який розраховує український ринок праці?
