Що сталося
18 лютого уряд Італії опублікував спільну заяву, у якій висловив категоричну незгоду з рішенням Міжнародного паралімпійського комітету (МПК) дозволити шістьом російським та чотирьом білоруським спортсменам виступати на Паралімпійських іграх Мілан—Кортіна 2026 під національними емблемами й з національним гімном. Інформацію про позицію італійського уряду поширило УНН; в заяві підписалися віце-прем'єр та міністр закордонних справ Антоніо Таяні і міністр спорту Андреа Абоді.
«Уряд Італії висловлює свою категоричну незгоду з рішенням Міжнародного паралімпійського комітету дозволити шістьом російським та чотирьом білоруським спортсменам взяти участь у Паралімпійських іграх Мілан—Кортіна 2026 року з їхніми національними емблемами, включаючи національний гімн»
— Уряд Італії (Антоніо Таяні, Андреа Абоді)
Чому це важливо
Рішення МПК — це не лише про окремих спортсменів. Воно створює прецедент повернення державних символів країн-агресорів у міжнародний спортивний простір. Для України це питання має три виміри: моральний (повага до жертв агресії), безпековий (вплив на участь та захист українських делегацій) та репутаційний (чи залишаються санкції й ізоляція тиском на політичне керівництво рф).
Соціальний та дипломатичний сигнал: коли міжнародні організації дозволяють публічну символіку держави, що веде війну, це сприймається як поступка або нормалізація. Саме тому Італія діяла разом із 33 іншими країнами та Єврокомісією — це знак того, що рішення МПК викликало широку міжнародну стурбованість.
Міжнародна реакція
Окрім Італії, окремі європейські інституції й політики вже закликали до бойкоту та перегляду участі у відкритті ігор. У заяві Єврокомісара підкреслили, що постійне порушення припинення вогню рф і роль білорусі роблять повне відновлення їхніх паралімпійських структур несумісним з цінностями Ігор.
«Постійне порушення росією припинення вогню та олімпійських і паралімпійських ідеалів, яке підтримує білорусь, несумісне з участю її спортсменів в Іграх, окрім як нейтральних індивідуальних спортсменів»
— Єврокомісар
Президент України Володимир Зеленський назвав рішення МПК «брудним» і «жахливим», що відобразило позицію багатьох українських посадовців і громадськості щодо неможливості повної реінтеграції державних символів агресора в міжнародні події.
«Це брудне і жахливе рішення»
— Володимир Зеленський, Президент України
Що може статися далі
Є кілька реальних сценаріїв: МПК може піддатися тиску держав та органів ЄС і переглянути рішення; може залишити статус-кво, але зіткнутися з дипломатичними санкціями, бойкотами або відмовою окремих делегацій від участі у церемоніях; або ж реакція посилить політизацію великого спорту, що створює довгострокові ризики для аполітичного статусу міжнародних федерацій.
Що це означає для України: треба домагатися, щоб політичні декларації партнерів перетворилися на конкретні дії — від дипломатичного тиску до координації щодо формату участі спортсменів країн-агресорів. Водночас важливо підтримати українських паралімпійців, які готуються до Ігор, і забезпечити їхню безпеку та моральну підтримку.
Тепер хід за МПК і за країнами, які заявили протест: декларації мають перетворитися на конкретні кроки, щоб спорт не став інструментом легітимації агресії. Чи погодяться партнери діяти узгоджено — питання, яке визначить не лише атмосферу Мілана 2026, а й стандарти відповіді міжнародної спільноти на подібні виклики.