Протягом років одна зі стандартних порад українських юристів боржникам звучала просто: перекладіть гроші на строковий депозит. Банк відмовить виконавцю — строк не сплив. Закон №4833-IX, ухвалений 7 квітня 2026 року, цю лазівку закриває. Але разом з нею — і ще кілька десятків інших.
Що змінюється в логіці стягнення
До цього часу виконавець міг накласти арешт на майно, але не завжди міг його реалізувати — банки затягували, реєстри не синхронізувалися, арешти знімалися вручну тижнями. Новий закон переводить значну частину цих процесів в автоматичний режим.
Тепер у черзі стягнення перше місце займають кошти на рахунках та електронні гроші на гаманцях. І лише якщо їх не вистачає — нерухомість, транспорт, обладнання. Це не просто зручність: це зміна пріоритету, яка змушує боржників думати двічі перед тим, як тримати активи в легкодоступних формах.
Закрита схема з депозитами
Раніше популярною схемою ухилення було розміщення коштів на строкових депозитах: банк відмовляв виконавцю, посилаючись на те, що строк вкладу не завершився. Нова редакція статті 48 ставить на цьому крапку.
«Після отримання постанови про арешт банк не має права продовжувати дію договору депозиту»
Закон №4833-IX, ст. 48, ч. 4
Тобто пролонгація арештованого вкладу заборонена. Кошти залишаються замороженими до виконання рішення.
Найдискусійніша норма: арешт грошей третіх осіб
Найбільш неоднозначною новелою є частина 3 статті 56. Виконавець тепер може накласти арешт на кошти та електронні гроші не самого боржника, а особи, яка має перед ним підтверджений судом борг. Тобто якщо ваш боржник сам є кредитором — виконавець може дотягнутися до грошей на рахунку його дебітора.
Це розширює інструментарій стягнення, але водночас ставить питання: яким буде захист осіб, які отримали арешт, не будучи стороною провадження?
Реєстр боржників — тепер з зубами
Запис у Єдиному реєстрі боржників (ЄРБ) раніше мав переважно репутаційний ефект. Тепер він блокує угоди: нотаріус не посвідчить договір відчуження або застави нерухомості, транспорту чи іпотеки, якщо власник є в реєстрі. Крім того, депозитарні установи зобов'язані перевіряти клієнта в ЄРБ навіть при відкритті або закритті рахунку в цінних паперах — якщо боржник намагається «вийти в кеш» через продаж акцій, виконавець дізнається про це в день операції.
Що захищено
Закон зберігає і уточнює захист для боржників із невеликими боргами:
- Єдине житло і земельна ділянка під ним не підлягають стягненню, якщо сума боргу не перевищує 50 мінімальних зарплат (станом на 2026 рік — понад 400 000 грн).
- Під час воєнного стану заборонено стягнення пенсій та стипендій — крім боргів з аліментів, відшкодування шкоди від злочинів та боргів громадян рф.
- Боржник може витрачати кошти з арештованого рахунку в межах двох мінімальних зарплат на місяць.
- Не підлягають арешту клієнтські кошти інвестиційних фірм — захист від боргів брокера перед третіми особами.
Автоматизація як системна зміна
Закон вносить зміни до понад десяти нормативних актів — від Цивільного процесуального кодексу до законів про нотаріат, депозитарну систему, реєстрацію нерухомості та ринки капіталу. Як зазначає аналіз на dtkt.ua, відбувається повна цифровізація: менше паперу, швидший обмін даними, а арешт після погашення боргу знімається автоматично — не пізніше наступного дня. Спрощення відповідає рекомендаціям експертів Ради Європи щодо ефективності виконання судових рішень.
Реальний тест для закону — не його текст, а правозастосування: якщо механізм арешту коштів третіх осіб працюватиме без чіткого судового контролю, він може стати інструментом тиску. Чи з'явиться судова практика, яка окреслить межі цієї норми, — стане зрозуміло вже в перші місяці після набрання чинності.
