У травні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський провів нараду з питань протидії ворожим ударним БпЛА — і оприлюднив розвідувальний прогноз, який змінює логіку всієї «малої ППО». За його словами, Росія планує довести частку реактивних ударних дронів до 50% від їхньої загальної кількості. Це не заява про далеке майбутнє: ГУР Міноборони повідомляє, що «Герань-4» і «Герань-5» вже перебувають у серійному виробництві.
Що таке реактивний «Шахед» і чому це не просто «швидший дрон»
Стандартний «Шахед-136» / «Герань-2» летить зі швидкістю близько 185 км/год — мобільна вогнева група встигає відстежити, прицілитися, збити. Реактивні модифікації розривають цю рівновагу. За даними ГУР, «Герань-4» розвиває до 400–500 км/год, а «Герань-5», яку українська розвідка порівнює з іранським Karrar, — до 600 км/год і за конструкцією ближча до міні-крилатої ракети, ніж до безпілотника.
Практичний наслідок: вікно реакції для мобільних груп скорочується з годин до хвилин. Крім того, як зазначає видання «Обозреватель» із посиланням на аналіз компонентної бази «Герані-4», за більшу швидкість довелося заплатити дальністю — реактивний дрон не може атакувати цілі далі Київської, Кіровоградської чи Одеської областей із наявних районів запуску без прямого маршруту, що полегшує прогнозування траєкторії.
«Ворог постійно змінює тактику застосування БпЛА, збільшує їхню кількість і покращує якість. Агресор планує дотягнути частку реактивних ударних дронів до 50%. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції.»
Олександр Сирський, головнокомандувач ЗСУ
Скільки дронів Росія виробляє і що це означає в цифрах
За інформацією ГУР, цього року Росія планує виготовити 60 тисяч ударних далекобійних дронів і ще 50 тисяч дронів-приманок. Якщо мета у 50% реактивних буде досягнута — йдеться приблизно про 30 тисяч швидкісних апаратів на рік. Наразі, за оцінками розвідки, ЗС РФ можуть щодня запускати 12–16 реактивних БпЛА, але цей показник може зрости у п'ять разів.
Важливий нюанс: ГУР підтвердив, що застосування реактивних дронів «переважно залишається випробувальним» — тобто Росія ще відпрацьовує тактику масованого використання, а не просто нарощує виробництво.
Відповідь ЗСУ: три ешелони є, четвертий — у процесі
Сирський повідомив, що протягом травня українські дрони-перехоплювачі у трьох ешелонах ППО знищили понад 3 500 ворожих БпЛА. Найвищу результативність показує другий ешелон, за який відповідають Сили безпілотних систем: понад 1 200 збитих дронів лише за травень. У гелікоптерів армійської авіації — ще понад 440 знищених БпЛА за той самий місяць.
Паралельно ЗСУ формують четвертий ешелон ППО, який має прикрити ще дві додаткові області. Серед пріоритетів наради — модернізація власних перехоплювачів, здатних наздоганяти реактивні цілі, та збільшення виробництва бойових частин для них. 17 квітня група приватної ППО вперше підтвердила перехоплення реактивного «шахеда» на швидкості понад 400 км/год.
- «Герань-3» — аналог Shahed-238 з турбореактивним двигуном, швидкість до 370 км/год, дальність до 1 000 км; вперше знайдена в Україні на початку червня 2025 року.
- «Герань-4» — покращена аеродинаміка, швидкість до 400–500 км/год, серійне виробництво підтверджене ГУР.
- «Герань-5» — крейсерська швидкість 450–600 км/год, за конструкцією ближча до керованої ракети; ГУР вказує на її спорідненість з іранським Karrar.
Ключове питання, яке визначить ефективність усієї системи: чи зможуть українські перехоплювачі масово збивати цілі на 400–600 км/год — або четвертий ешелон з'явиться вже тоді, коли реактивні «Герані» становитимуть не 10%, а всі 50% нічного рою.