У великій дипломатії важливі не гучні заяви, а тихі домовленості
Україна забороняє виробникам дронів напряму продавати продукцію на Близький Схід не як покарання бізнесу, а як інструмент переговорів. Про це LIGA.net розповів Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова. Мета — домовитися про комплексні угоди, де технології БпЛА‑перехоплювачів стають частиною ширшого пакету обмінів на озброєння й інвестиції.
"Україна забороняє виробникам дронів напряму продавати продукцію на Близький Схід, оскільки держава прагне досягти комплексного рішення щодо обміну технологій БпЛА‑перехоплювачів на озброєння та інвестиції."
— Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, Центр Разумкова
Що саме просить Київ і чому це важливо
Київ прагне обміняти українські розробки перехоплювачів на конкретні засоби протиповітряної оборони та фінансування: ракети PAC‑3 до систем Patriot, літаки, інше озброєння й інвестиції в оборонно‑промисловий комплекс. Patriot із ракетами PAC‑3 — одна з небагатьох систем, здатних збивати балістичні цілі, що має пряме значення для захисту від атак на нашу інфраструктуру.
Ризики відкритого експорту і як їх мінімізують
Парадокс у тому, що експорт дронів може одночасно давати гроші й послаблювати національну безпеку. Мельник попереджає: доки держава не встановить чіткі правила, автономні пропозиції бізнесу можуть негативно вплинути на постачання для ЗСУ. Саме тому торгівля озброєннями має проходити через відповідні ліцензії — СБУ, РНБО та служби експортного контролю — і сувору державну політику.
Є й економічна можливість: монархії Перської затоки мають значні фінансові ресурси й інтерес у створенні захисту від іранських «шахедів». Київ може запропонувати не лише окремі технології, а цілу екосистему — спільне виробництво, інвестиції в українську оборонку та навчання. Але для цього потрібні зрозумілі державні правила, які мінімізують ризики приватної наживи над інтересами безпеки.
Сигнали з ринку та міжнародний контекст
У галузі вже є готові пропозиції: один український виробник, Wild Hornets, заявляв про готовність постачати на Близький Схід «за державним запитом». Тим часом американські джерела повідомляють, що армія США спрямувала на регіон тисячі перехоплювачів Merops, випробуваних під час війни в Україні — це ще один елемент ринку, який впливає на переговорну карту.
"Готові постачати продукцію на Близький Схід, якщо буде запит держави."
— Wild Hornets, виробник дронів‑перехоплювачів
Що кажуть експерти
Аналітики вказують: ризиків від ближньосхідного конфлікту для України більше, ніж вигод, тож завдання Києва — мінімізувати загрози і витиснути максимум із відкритих можливостей. Частина експертного середовища вважає, що багато країн регіону залишатимуться нейтральними у російсько‑українській війні, але це не скасовує їхнього інтересу до захисту власної інфраструктури — саме цим можна аргументувати українські запити.
Висновок
Заборона прямих продажів — це не ізоляція бізнесу, а ставка на переговорну силу держави: обмін технологій на ракети, літаки й інвестиції може суттєво посилити нашу обороноздатність. Тепер ключове питання — чи перетворять ці дипломатичні важелі на конкретні постачання і фінансування для ЗСУ та оборонної промисловості. Хід за партнерами.
