«Lego» проти 11 тисяч танків: як CEO Rheinmetall недооцінив те, чого боїться найбільше

Армін Паппергер назвав українські дрони кухонною саморобщиною — і отримав відповідь від тієї самої компанії, яку намагався захистити від незручних запитань.

639
Поділиться:
Армін Паппергер (Фото: Ronald Wittek / EPA)

У журналі The Atlantic вийшла стаття журналіста Саймона Шустера, який відвідав завод Rheinmetall у Унтерлюсі — і спробував запитати CEO компанії про найбільший виклик для його бізнесу. Армін Паппергер цю розмову явно не любив.

Незручне питання

Шустер поцікавився простим: якщо Україна вже зупиняє російські танки дешевими дронами вартістю менше тисячі євро — дронами, які знищують техніку на мільйони, — що це означає для компанії, яка будує ті самі танки? Паппергер відреагував роздратовано.

«Це як гратися з конструктором Lego. У чому полягає інновація України? Немає жодного технологічного прориву. Це українські домогосподарки. У них на кухні стоять 3D-принтери, і вони виготовляють деталі для дронів. Це не інновація».

— Армін Паппергер, CEO Rheinmetall, The Atlantic, 27 березня

На конкретні приклади — виробники Fire Point і Skyfall, які щомісяця постачають ЗСУ сотні тисяч дронів — він не відповів по суті. Натомість додав, що українські компанії ніколи не зможуть продавати свої дрони НАТО: бюрократія Альянсу їх не пропустить. Паппергер не уточнив, чи знайомий він з тим, що сталося далі.

Що сталося далі

Стаття вийшла 27 березня. Уже наступного дня українські медіа її розтиражували. 28 числа радник президента Олександр Камишін відповів у X:

«Rheinmetall каже, що наші #LEGODrones зроблені домогосподарками на кухнях. Гаразд. Тим часом наші #LEGODrones вже спалили понад 11 тисяч російських танків».

— Олександр Камишін, @AKamyshin

29 березня — через менш ніж 48 годин після виходу матеріалу — офіційний акаунт Rheinmetall опублікував пост, тегнувши того самого Камишіна:

«Ми висловлюємо найглибшу повагу до величезних зусиль українського народу... Кожна жінка та кожен чоловік роблять неоціненний внесок. Сила інновацій українського народу і його бойовий дух є джерелом натхнення для нас».

— Rheinmetall AG, офіційний X-акаунт, 29 березня

Концерн, що будує танки Leopard і постачає Україні зброю на сотні мільйонів євро, за два дні перейшов від «домогосподарок» до «джерела натхнення» — без жодних пояснень від самого Паппергера.

Цифра, яку він не назвав

Станом на 2025 рік Україна виробляє близько 4 мільйонів дронів на рік — більше, ніж усі члени НАТО разом узяті, за даними Bloomberg. Щомісячна виробнича потужність FPV-дронів зросла з 20 тисяч у 2024-му до 200 тисяч у 2025-му. Понад 500 компаній-виробників — проти семи, що існували до повномасштабного вторгнення.

Саме ці дрони відповідальні за 60–70% втрат російської техніки. Дрони, які коштують менше тисячі євро, знищують танки вартістю кількох мільйонів.

Один зі співробітників Rheinmetall, який супроводжував Шустера під час візиту на виробництво, мимохіть визнав: у компанії немає захисту для власних танків від дронових атак — того типу захисту, який обидві сторони у війні вже давно використовують на полі бою.

Питання не в дронах

Німецький військовий експерт Ніко Ланге після публікації попередив: зарозумілість щодо нової економіки війни — масових дешевих дронів замість дорогої важкої техніки — може стати серйозною проблемою безпеки для самої Європи.

Паппергер правий у вузькому технічному сенсі: жоден FPV-дрон не є відповіддю на гіперзвукову ракету. Але питання, яке він не захотів почути, звучить інакше: чи збережеться попит на танки за мільйони євро у світі, де їх знищують за тисячу? Відповідь на це питання дасть не бюрократія НАТО, а наступні кілька років замовлень на оборонних ринках Європи, Азії та Близького Сходу — де Україна вже стоїть у черзі як постачальник, а не лише як покупець.

Новини світу

Фінанси

ЄС передає Україні черговий транш прибутків від заморожених активів рф — цього разу на тлі масованої атаки. Але поки Брюссель погоджує сотні мільйонів щоквартально, план на 140 млрд євро "репараційного кредиту" залишається заблокованим.

22 години тому
Бізнес

Компанія, що будує дороги, стала єдиним учасником аукціону і забрала Котовський виноробний завод удвічі дешевше стартової ціни. Це вже другий випадок за рік, коли актив держвиноробства переходить не профільному гравцю, а орендарю чи суміжному бізнесу.

22 години тому