Бородянка вже ховала своїх — у 2022 році місто стало символом російських звірств. Тепер вона ховає тих, хто пішов воювати після.
30 березня у Бородянці прощаються з Тетяною Косян — санітарним інструктором медичного пункту механізованого батальйону. Їй було 35 років.
Вона підписала контракт 26 лютого 2025 року. Загинула 23 березня під час бойового завдання — за 25 днів до цього прощання. Між контрактом і смертю — менше місяця.
Санітарний інструктор — це людина, яка виносить поранених під вогнем. Не «десь у тилу», не «на підтримці». Це робота під кулями, з чужою кров'ю на руках, із чужим болем як єдиним орієнтиром. Бородянська селищна рада написала стандартно: «мужньо виконувала свій обов'язок, рятуючи життя побратимів». За цим формулюванням — конкретна фізична дія в конкретну секунду, яка коштувала їй життя.
О 11:30 у Бородянці вишикується живий коридор від кварталу «Круг» до Центральної, 237. О 12:00 — відспівування. Поховають на старому кладовищі.
Косян прийшла добровільно — не за мобілізацією, а за контрактом. Це важливо, бо означає: вона обирала. І вибрала медицину під вогнем замість цивільного життя.
Скільки таких жінок — із контрактом, із медичною сумкою, із конкретним батальйоном — зараз роблять те саме, що робила вона до 23 березня? Українська армія не публікує повних даних про жінок-медиків у бойових підрозділах. Але кожна нова Бородянка нагадує: ця статистика — не абстракція.
Питання, яке залишається після кожного такого некрологу: коли держава нарешті почне публічно рахувати жінок у бойових ролях — не як виняток, а як системну частину армії, з відповідним соціальним захистом і визнанням?
