Коли у квітні 2025 року Петер Мадяр здобув конституційну більшість, Урсула фон дер Лейєн написала: «Угорщина обрала Європу». Але дослідження Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) показує: між проєвропейським вибором і проукраїнським — прірва.
Що показало опитування
Серед виборців Tisza 77% хочуть зближення з ЄС, а 64% очікують від нового уряду покращення відносин з Україною. Але далі цифри різко падають: фінансову підтримку Києва схвалюють лише 24%, а надання зброї — 12%. Це не опозиція до Мадяра, це його власний електорат.
Антиукраїнізм став інструментом Орбана, щоб мобілізувати своїх і водночас розколоти виборців опозиції.
ECFR, аналіз результатів опитування
За даними ECFR, Зеленського вважають «хорошим лідером» лише 44% симпатиків Tisza — і майже стільки само, 42%, «поганим». Питання членства України в ЄС ділить виборців партії навпіл.
Орбан програв, але «антиукраїнізм» залишається
Осіннє опитування аналітичного центру Policy Solutions, на яке посилається Главком, зафіксувало: половина угорців вважає Україну загрозою для Угорщини, 64% проти вступу Києва до ЄС, а 74% — проти фінансової допомоги. Це загальнонаціональні цифри, але вони пояснюють, чому Мадяр у передвиборчій кампанії обережно обходив тему України і натомість говорив про корупцію, лікарні й школи.
Tisza офіційно підтримує позицію проти відправлення зброї чи військ в Україну — і проти прискореного вступу Києва до ЄС. Орбан активно намагався зобразити Мадяра «проукраїнським агентом», але докази так і не з'явились. Парадокс у тому, що такий фрейм Орбану й не потрібен: суспільний скептицизм стосовно України вже вбудований у саму базу підтримки опозиції.
Що це означає практично
- Мадяр пообіцяв винести питання підтримки України на референдум — що, враховуючи настрої, фактично означає затягування будь-яких рішень.
- У грудні 2025 року Угорщина заблокувала кредит Україні на 90 млрд євро, погоджений раніше на рівні лідерів ЄС. Зняла вето лише після того, як Росія зупинила транзит нафти через «Дружбу».
- Серед виборців Tisza головними проблемами є корупція та управління (31%), а не зовнішня політика (10%) — тобто Мадяру вигідно тримати українське питання на периферії порядку денного.
Дослідження ECFR фіксує один важливий нюанс: реалignment Угорщини з Європою можливий, оскільки частина виборців Fidesz також підтримує зближення з ЄС. Але це зближення з Брюсселем — не синонім підтримки Києва.
Якщо Мадяр таки винесе питання допомоги Україні на референдум, реальним тестом стане не його власна позиція, а те, чи зможе новий уряд змінити суспільні настрої, які формувалися роками орбанівської пропаганди — і чи захоче він це робити за умови, що його мандат тримається на зовсім інших темах.
