Майже 400 повітряних цілей над Україною: 21 ракета й 375 дронів — енергетика Київщини під ударом

У ніч на 24 січня Росія одночасно застосувала «Циркон», «Іскандер», Х‑22/32 та сотні ударних дронів. Чому саме енергетична інфраструктура стала ціллю й що означають ці удари для безпеки та відновлення — стисло і по суті.

1628
Поділиться:

Що сталося

У ніч проти 24 січня Росія випустила по Україні майже 400 повітряних цілей, атакувавши Київ і область, а також Сумщину, Харківщину та Чернігівщину. За заявою президента та даними Повітряних сил, противник застосував 375 ударних дронів і 21 ракету різних типів. Головна мета — енергетична інфраструктура Київщини, що робить удар не лише військовим, а й цивільним.

"Ворог застосував понад 370 ударних дронів і 21 ракету різних типів. Головною мішенню у столиці та регіоні була енергетика."

— Володимир Зеленський, президент України

Що саме застосували

У повідомленні Повітряних сил перелічено ключові типи ракет:

— дві протикорабельні 3М22 «Циркон» (з боку тимчасово окупованого Криму);
— 12 крилатих ракет Х‑22/Х‑32 (з повітряного простору Брянської області);
— шість балістичних ракет «Іскандер‑М»/С‑300 (також із Брянської області);
— одну керовану авіаційну ракету Х‑59/69 (з повітряного простору Курської області).

"Зафіксовано 375 БпЛА — близько 250 'шахедів', 'Герані', 'Італмас' та інших типів. Особливістю цієї атаки стало залучення стратегічної авіації для запуску Х‑22/Х‑32."

— Повітряні сили ЗСУ (офіційне повідомлення)

Результат ППО та втрати

Станом на 09:00 Повітряні сили повідомляли про 357 збитих дронів і 15 перехоплених ракет (серед них дев'ять Х‑22/Х‑32, п'ять «Іскандер‑М»/С‑300 і одна Х‑59/69). Проте кілька ракет та БпЛА досягли цілей: зафіксовано влучання двох ракет і 18 ударних дронів на 17 локаціях, а уламки впали на 12 локаціях.

Наслідки для цивільного населення: у Києві одна людина загинула, четверо поранені; горіли автівки, пошкоджені житлові будинки. У Харкові — 19 постраждалих, пошкоджені будинки, медзаклад і пологовий будинок.

Контекст і можливі мотиви нападу

Комбінація стратегічних крилатих ракет і масованих атак дронами вказує на кілька цілей противника одночасно: фізичне знищення об'єктів, створення навантаження на систему ППО й енергетики, а також психологічний тиск на населення й адміністрацію. Такі удари прагнуть не лише до тактичних результатів, а й до зниження можливостей відновлення після обстрілів.

Водночас ефективність ППО — 357 збитих БпЛА і 15 ракет — свідчить про системну роботу захисту повітряного простору та логістику, яка дозволяє відбивати масовані атаки, хоча ризики для критичної інфраструктури залишаються високими.

Що важливо знати далі

Атака показує дві ключові речі: по‑перше, противник готовий поєднувати високоточні ракети зі «пострілом картеччю» дронів; по‑друге, наша ППО і служби відновлення працюють інтенсивно, мінімізуючи наслідки. Надалі критично важливі постачання зенітних засобів і модулів відновлення енергетики, а також міжнародна координація правової й санкційної реакції.

Аналітики звертають увагу: така тактика може повторюватися, поки не зросте оснащеність ППО і не посилиться захист електромереж. Для кожного громадянина це означає підготовку до можливих тимчасових відключень та довіру до офіційних джерел інформації щодо безпеки.

Підсумок: нічна масована атака — частина системної кампанії проти цивільної інфраструктури. Водночас високий відсоток перехоплень демонструє, що оборона працює — завдання влади і партнерів тепер полягає в тому, щоб перетворити тимчасовий успіх ППО на сталу перевагу.

Новини світу

Політика

Генсек НАТО визнав, що диверсії та дрони впливають на альянс, але відповідь на них не завжди буде публічною. Головний його аргумент: єдиний спосіб не дати Москві розколоти союзників — тримати фокус на Україні.

17 годин тому
Фінанси

Прогноз МВФ про дефіцит до 2029 року складається з трьох різних чисел, і 54 млрд доларів — верхня межа діапазону. Головне питання не в сумі, а в тому, що закладено в різкий спад потреб після 2027-го.

17 годин тому
Економіка

Уряд виділив 518,3 млн грн із резервного фонду на дублювання держсистем — ставка на швидке відновлення, а не на неможливість удару. Чи вистачить цих грошей, залежить від того, як швидко їх перетворять на працюючі майданчики.

17 годин тому