15 квітня Міністерство оборони Росії опублікувало перелік компаній із 12 країн — Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Данії, Латвії, Литви, Польщі, Чехії, Іспанії, Італії, Туреччини та Ізраїлю. За версією відомства, ці підприємства виробляють ударні безпілотники або їхні компоненти для України. Разом з адресами — пряме попередження: нарощування поставок дронів веде до «непередбачуваних наслідків» і «гострої ескалації на всьому європейському континенті».
Наступного дня заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зробив те, чого не зробило саме міноборони — розставив крапки над «і».
«Це список потенційних цілей для російських збройних сил. Коли удари стануть реальністю — залежить від того, що буде далі. Спіть спокійно, європейські партнери!»
Дмитро Медведєв, заступник голови Ради безпеки РФ, у дописі в X
У списку — дві чеські компанії. 16 квітня міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка викликав російського посла в Празі для пояснень. За повідомленням пресслужби МЗС, посол мав з'явитися на зустріч на початку наступного тижня.
Що насправді в тому списку
Достовірність «розвідданих» МО РФ одразу поставили під сумнів. Журналісти Meduza перевірили одну з мюнхенських адрес зі списку — за координатами, де нібито розташована «секретна філія українського військового заводу», знаходиться звичайний житловий будинок. Литовське суспільне мовлення LRT встановило, що вулиця у Вільнюсі, вказана росіянами, є адресою реєстрації понад 700 компаній — жодна з них не пов'язана з виробництвом дронів.
Тобто публікація списку виконує не розвідувальну, а комунікативну функцію: змусити European-бізнес і уряди думати двічі перед підписанням контрактів з Україною на виробництво БПЛА.
Чому саме зараз
Поява списку — не спонтанна. За твердженням МО РФ, 26 березня керівництво низки європейських держав нібито ухвалило рішення збільшити виробництво й постачання дронів Україні для ударів по території Росії. Кілька країн ЄС справді оголосили про плани поглибити оборонну співпрацю з Києвом, включно зі спільним виробництвом безпілотників.
- Нідерланди підписали угоду про оборонну співпрацю з Україною.
- Ряд країн ЄС публічно заявив про наміри вчитися на бойовому досвіді України з дронами.
- Паралельно у Брюсселі обговорювали концепцію «дронового муру» на східному кордоні Альянсу.
На цьому тлі публікація списку — спроба Москви ввести вартість співпраці з Україною: не санкційну чи дипломатичну, а пряму загрозу фізичній інфраструктурі.
Реакція: Прага — перша, але не єдина постраждала
Чехія відреагувала найшвидше, але в списку — компанії з 11 європейських країн. Як повідомляє Reuters, МЗС Чехії назвало заяви такими, що «стосувалися низки чеських компаній, визначених Москвою як можливі цілі для атак». Жодна інша країна ЄС станом на 16 квітня не оголосила про виклик свого посла Росії.
Це або дипломатична стриманість, або відсутність координованої відповіді — що саме по собі є сигналом для Москви.
Якщо країни ЄС, чиї компанії потрапили до списку, не вироблять спільної позиції — наприклад, через заяву Верховного представника із закордонних справ чи на рівні Ради ЄС, — Росія отримає підтвердження, що тактика індивідуального тиску на держави працює ефективніше, ніж будь-який пакет санкцій.
