Рішення суду — про що варто знати прямо зараз
Печерський районний суд Києва у четвер, 26 березня, відправив львів’янина Назарія Гусакова під нічний домашній арешт — з 22:00 до 06:00. Про це повідомив кореспондент hromadske із зали суду. У нього також забрали паспорт для виїзду за кордон.
Що сталося
Гусакова підозрюють у привласненні пожертв, зібраних на лікування спінальної м’язової атрофії (СМА). Прокуратура наполягала на цілодобовому домашньому арешті за місцем проживання у Львові; захист просив нічний арешт і акцентував на медичних показах підозрюваного.
"Його здоровʼя суттєво погіршилось. Він у туалет сам сходити не може. Його треба віднести туди. Він не може прибувати до суду аж ніяк. Все, що може, це виходити на відеозвʼязок. Але не чинить ніяких перешкод слідству й дає покази"
— адвокатка Назарія Гусакова
За даними Генеральної прокуратури, повідомлення про зміну підозри вручено після повернення підозрюваного в Україну 25 березня. Як повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко, кількість потерпілих у справі зросла з 34 до 96 осіб, а сума завданих збитків оцінюється вже у 2 млн грн.
Контекст і наслідки
Скандал навколо зборів спалахнув 17 червня 2025 року — журналістка Худецька звернула увагу на сумнівні деталі у публічних зборах. Далі мер Львова повідомив, що місто та виробник ліків роками надавали постачання препарату безоплатно. 22 червня питання дійшло до найвищого рівня: президенту доповіли про справу, а правоохоронці відкрили два провадження.
Рішення суду можна читати як зважений компроміс: суд, очевидно, намагався поєднати медичні аргументи захисту з необхідністю не допустити втечі чи перешкоджання слідству — тому і вилучення паспорта. Тому саме зараз важливо звернути увагу не лише на індивідуальну справу, а на ширший ефект для системи благодійності.
Чому це важливо для читача
Ця історія зачіпає базову довіру: коли йдеться про збори на лікування, суспільство має право очікувати прозорості й гарантій, що пожертви дійдуть до пацієнта. Зростання числа потерпілих і суми збитків підсилює аргументи на користь більшої верифікації краудфандингових кампаній та офіційних процедур при передачі дороговартісних ліків.
Експерти та правозахисники вже звертають увагу на потребу механізмів контролю: від електронних реєстрів благодійних зборів до швидкого доступу до медичних документів для перевірки потреби в препаратах.
Що далі
Розслідування триває. Можливі апеляції на запобіжний захід і подальші слідчі дії, що можуть прояснити, які саме операції і транзакції визнано привласненням. Для суспільства ключове питання інше: чи перетвориться цей випадок на драйвер реформ у сфері благодійності чи залишиться поодиноким скандалом.
Читачам варто зберігати критичність: перевіряти джерела зборів, користуватися офіційними каналами (лікарні, відомі фонди) і звертати увагу на публічні звіти про використання коштів. Поки правова процедура йде далі, довіра потребує не емоцій, а прозорих правил.
Детальніше про те, що таке СМА і як лікують це захворювання в Україні, читайте в колонці Світлани Соловйової на LIGA.net.
