Норвезький офіцер армії та директор компанії-постачальника опинились під підозрою у фінансових зловживаннях — їхня справа пов'язана із закупівлею захисних масок для України за програмою Нансена. Про це повідомило Норвезьке національне агентство з розслідування та судового переслідування економічних та екологічних злочинів, відоме як Økokrim.
Конфлікт інтересів усередині ланцюга постачань
За версією слідства, офіцер мав особисті зв'язки з компанією, яка врешті-решт і отримала контракт від Міністерства оборони Норвегії. Йому інкримінують зловживання владою — статтю, що передбачає саме ситуації, коли посадова особа приймає рішення на користь структури, з якою вона пов'язана. Директору компанії висунуто обвинувачення у фінансових зловживаннях.
Це не перша увага Økokrim до теми «гроші + Україна». Ще у травні 2022 року агентство сформувало спеціальну групу під назвою «Операція Україна» — 15 тимчасових співробітників для боротьби зі злочинами в Норвегії, пов'язаними з війною. Тоді Økokrim публічно попереджало: воєнні контракти підвищують ризик корупції для норвезьких компаній.
Що таке програма Нансена — і чому ставки настільки високі
Програма Нансена — це норвезький пакет підтримки України на 205 мільярдів норвезьких крон до 2030 року, запущений у лютому 2023-го. Це найбільше та найдовше зобов'язання з надання допомоги в норвезькій історії, яке охоплює як військовий, так і цивільний компоненти.
«Усі партії наголошують на важливості ефективних процедур контролю та аудиту, особливо з огляду на те, що настільки великі суми надаються країні, яка перебуває у стані війни та має значні корупційні ризики».
— Норвезький уряд, при продовженні програми Нансена, 2024
Norad, який управляє цивільною частиною програми, декларує «нульову толерантність» до фінансових порушень: кошти надходять поетапно, платежі звільняються лише після затвердження звітів та аудитів. Та нинішня справа стосується не цивільного каналу, а безпосередньо військових закупівель Міноборони — де ланцюг контролю виявився коротшим.
Маски як дзеркало системи
Захисні маски — не зброя і не ракети. Але саме «дрібна» номенклатура — спорядження, засоби захисту, речове забезпечення — традиційно є найбільш вразливою до маніпуляцій із закупівлями: низький публічний резонанс, висока стандартизація, яка ускладнює перевірку якості без фізичного тестування.
Аналогічну схему фіксували й в Україні: у схожий період слідство встановило факти постачання нестандартних балістичних окулярів до Міноборони — директора тієї компанії також оголосили у розшук.
Різниця в тому, що норвезька справа виникла всередині країни-донора, а не країни-отримувача. Це рідкісний прецедент: зазвичай корупція в ланцюгах допомоги виявляється на стороні кінцевого споживача.
Що далі
Якщо суд підтвердить провину офіцера, це стане першим вироком у Норвегії за зловживання у рамках програми Нансена — і змусить переглянути процедури перевірки конфлікту інтересів у військових тендерах. Питання конкретне: чи передбачає норвезьке Міноборони обов'язкову декларацію зв'язків офіцерів із компаніями-учасниками тендерів — і якщо ні, то чи з'явиться така вимога до наступного контракту?
