Інформація розвідки про підготовку чергової хвилі ударів змусила президента діяти оперативно. Доручення про підвищення захисту видано з чітким дедлайном — це сигнал і для військових, і для енергетичних служб, що готовність має бути підвищена вже сьогодні.
Що відомо
15 лютого після селекторної наради Володимир Зеленський повідомив, що розвідка має дані про підготовку Росією нового масованого удару по території України. Президент доручив командувачу Повітряних сил Анатолію Кривоножку, міністру оборони Михайлу Федорову та керівнику Укренерго Віталію Зайченку протягом дня підготувати необхідні додаткові заходи захисту.
На нараді також обговорили нічну атаку, під час якої ворог застосував ракети «Циркон» проти об’єктів енергетики. Це підтверджує, що удари спрямовані не лише на військові цілі, а й на критичну інфраструктуру.
"Навіть напередодні зустрічей трьох сторін у Женеві російська армія не має інших наказів, крім продовження ударів по Україні. Це красномовно – як Росія ставиться до дипломатичних зусиль партнерів. Кожна російська ракета – це відповідь агресора на заклики закінчити війну"
— Володимир Зеленський, Президент України
Чому це важливо
Цілеспрямовані удари по енергетиці мають подвійний ефект: вони ускладнюють життя цивільному населенню та створюють додаткове навантаження для логістики й комунікацій ЗСУ. Використання високошвидкісних та ракет із підвищеною проникаючою здатністю ускладнює задачу систем протиповітряної оборони й вимагає корекції тактики захисту.
Аналітики звертають увагу, що напередодні дипломатичних заходів удари часто мають політичний компонент — спробу послабити позицію опонента на переговорах та продемонструвати витривалість тиску. У такому контексті оперативні заходи, про які йшлося на селекторі, мають не лише технічне, а й стратегічне значення.
Реакція та наступні кроки
Очікується підвищення готовності Повітряних сил і прискорена координація з енергетичними операторами для мінімізації наслідків ударів. У січні президент уже анонсував кадрові та технічні зміни в ПС — призначення нового заступника та завдання створити антидроновий купол над країною. Зараз ці ініціативи мають бути конкретизовані і поєднані з оперативним планом захисту критичної інфраструктури.
Чи перетворяться ці доручення на злагоджені дії, що знизять ризики для людей та інфраструктури — залежить від швидкості реалізації рішень і рівня координації між обороною та енергетичними службами. Поки що сигнал чіткий: готовність має бути підвищена негайно.
