Скандал у Женеві: звинувачення США на фоні кризи контролю над озброєннями
На конференції з роззброєння у Женеві США звинуватили Китай у проведенні таємного ядерного випробування в червні 2020 року. Про це повідомило агентство Reuters, і заяву озвучив заступник держсекретаря США з контролю над озброєннями Томас ДіНанно. Подія сталася в історичний момент — на тлі загострення дискусій про розширення договорів контролю над озброєннями, які мають включати не лише США та Росію, але й Пекін.
Позиція США
ДіНанно стверджує, що китайські військові готували та провели ядерний вибух потужністю «сотні тонн» 22 червня 2020 року та використовували методи, які знижують ефективність сейсмічного моніторингу, щоб приховати випробування. На цьому тлі американська сторона закликає до укладання нового, ширшого договору про контроль над ядерними озброєннями, який би формально включив Китай і Росію до режиму перевірок і обмежень.
«Китайські військові готували та провели ядерний вибух потужністю в «сотні тонн» і застосували методи, щоб знизити ефективність сейсмічного моніторингу.»
— Томас ДіНанно, заступник держсекретаря США з контролю над озброєннями
Реакція Пекіна
Представник Китаю з питань роззброєння Шень Цзянь не дав прямої відповіді на конкретні звинувачення і наголосив, що Пекін «діє розсудливо та відповідально» в ядерних питаннях. У своєму виступі він також звинуватив Вашингтон у створенні «хибних наративів» щодо китайської ядерної загрози та у загостренні гонки озброєнь.
«Китай зазначає, що США продовжують у своїх заявах роздмухувати так звану китайську ядерну загрозу.»
— Шень Цзянь, посол Китаю з питань роззброєння
Що насправді змінюється і чому Україна має це читати
Це не лише чергові дипломатичні звинувачення — це сигнал про слабкість нинішньої системи контролю над озброєннями. Договір про всеохоплюючу заборону ядерних випробувань (CTBT) досі не набув повної чинності через відсутність ратифікацій ключових держав; це ускладнює швидку міжнародну реакцію на подібні звинувачення.
Для України наслідки трьохрівневі: по-перше, посилення ядерної риторики робить стратегічну ситуацію в Європі більш непередбачуваною; по-друге, руйнування режимів перевірок ускладнює дипломатичні зусилля щодо нерозповсюдження; по-третє, у разі ескалації гонки озброєнь міжнародна увага і ресурси можуть відвернутися від підтримки безпекових ініціатив для нашого регіону.
Що далі?
Дипломати на конференції назвали американські звинувачення «новими» і «турботливими» для глобальної стабільності. Аналітики звертають увагу: є два сценарії — реагувати конструктивно та просувати механізми перевірок із залученням союзників, або допустити, щоб обвинувальні публічні розборки ще більше розірвали режими контролю над озброєннями. Для України важливо наполягати на прозорих, міжнародно верифікованих механізмах моніторингу — це безпосередньо впливає на її довгострокову безпеку.
Тепер питання до партнерів: чи вистачить їм політичної волі перетворити звинувачення на реальні переговори про нову систему обмежень, чи епізод у Женеві стане просто ще одним приводом для ескалації?
