Рішення у двох реченнях
Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт №14144, яким на законодавчому рівні встановлюється щоденна загальнонаціональна хвилина мовчання о 09:00. Трансляція засідання велася на телеканалі Рада, за ухвалення проголосували 260 депутатів.
Що передбачає закон
Органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані інформувати населення про початок і завершення хвилини мовчання через засоби масової інформації та системи оповіщення цивільного захисту. У тексті закону також зафіксовано щорічну акцію вшанування жертв Голодомору: у четверту суботу листопада о 16:00 — хвилина мовчання та акція «Запали свічку».
"Впровадження загальнонаціональної хвилини мовчання — це елемент нової культури пам'яті під час війни, якого прагнула за життя парамедикиня Ірина Цибух."
— Олена Кондратюк, віцеспікерка Верховної Ради, одна з авторок законопроєкту
Як це працюватиме на практиці
Оголошення буде синхронізоване через центральні та місцеві канали: телебачення, радіо, сайти органів влади та системи оповіщення цивільного захисту. У Києві, за ухвалою, із вересня 2025 щодня перекриють Хрещатик під час загальнонаціональної хвилини мовчання — це приклад, як ритуал може впливати на міський побут і трафік.
Чому це важливо — і які ризики
Ритуали пам'яті виконують кілька функцій: вони консолідують суспільство, дають видимий знак визнання втрат і допомагають упорядкувати спільний процес скорботи. Для людей, чиїх близьких забрала війна, це може стати важливою формою морального визнання.
Водночас існує ризик, що символічні акти замінять конкретну підтримку — матеріальну, психологічну, юридичну. Ефект від ритуалу залежатиме від наступних кроків: наскільки чітко спланують виконання, кому адресована допомога і як держава поєднає символи з діями.
Що чекати далі
Тепер завдання виконавчої влади — розробити стандарти оповіщення, процедури на місцях і механізми підтримки родин загиблих. Питання до суспільства: чи стане щоденна хвилина мовчання дієвим інструментом національної стійкості, чи залишиться формальним ритуалом?
