Позиція президента
Володимир Зеленський оголосив, що розраховує на підтримку Верховної Ради щодо кандидатури чинного міністра оборони Дениса Шмигаля на посаду віцепрем’єр-міністра — міністра енергетики. Президент підкреснив, що саме системний підхід, який Шмигаль показав у Міноборони, потрібен і енергетиці.
"Це важливо, щоб після кожного російського удару ми могли оперативно відновлювати зруйноване і щоб розвиток української енергетики був стабільним та достатнім для українських потреб"
— Володимир Зеленський, Президент України
Чому це має значення
Енергетика під час війни — це питання безпеки і повсякденного життя. Коли мережі руйнують обстрілами, вирішальну роль відіграють не лише ремонті бригади, а й координація логістики, фінансування та міжвідомча взаємодія. Саме це президент називає сильними сторонами Шмигаля.
Контекст і хронологія
Шмигаль очолює Міністерство оборони з 17 липня 2025 року. Перед цим кадрові зміни в енергетиці пришвидшилися: 19 листопада 2025 року парламентарі підтримали звільнення колишнього міністра Гринчука на фоні розслідування НАБУ у справі «Мідас». Паралельно відбуваються консультації на найвищому рівні — Зеленський обговорював кандидатуру з прем’єркою Юлією Свириденко.
Плюси та ризики рішення
Переваги: швидше прийняття рішень у кризах, єдина координація відновлення інфраструктури, можливість поєднати логістику оборони з відбудовою енергосистем.
Ризики: кадровий вакуум у Міноборони, опір у парламенті, питання експертизи в складних технічних питаннях енергетики та підвищена увага до антикорупційних розслідувань у секторі.
Що далі
Рішення має пройти через парламент — і тут вирішальним буде не лише голосування, а й план перетворення декларацій на конкретні бюджети, контракти та технічні програми відновлення. Аналітики та експертне середовище вже звертають увагу на те, чи зможе новий керівник поєднати військову скоординованість із довгостроковими енергетичними реформами.
Підсумок: це кадрове рішення — спроба поєднати оперативність і системність у двох критично важливих сферах. Тепер хід за парламентом: чи підтримає він цей формат і чи перетворяться обіцянки на практичні кроки щодо безпечного та стабільного енергопостачання.
